Саміт Байдена-Путіна продемонстрував глухий кут у вирішенні ситуації з російською агресією на Донбасі. Не в останню чергу, це викликано повним провалом української зовнішньої політики з приводу війни, розв’язаної РФ у окремих районах Луганської та Донецької областей.
До виконання «безпекової» частини Мінських домовленостей – виведення російських військ, роззброєння терористів, звільнення заручників тощо, на Донбасі неможливо провести місцеві вибори за чинним Виборчим кодексом України: в ОРДЛО відсутня діяльність українських партій, неможлтиве формування виборчих комісій, ведення агітації тощо. Крім того, відсутні територіальні органи влади, які реалізують забезпечення виборчого процесу.
Саме тому при Президентові Порошенку було запропоновано вдосконалити Мінські домовленості, «змастити мінський механізм» – ввести міжнародну миротворчу місію, яка стане гарантією реалізації мирного мінського процесу в ОРДЛО.
Тим більше, ще у вересні 2014 року у Мінських домовленостях було визначено, що ділянка українсько-російського кордону має бути взята під міжнародний контроль.
Вже 18 лютого 2015 року з цього приводу було прийнято Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про звернення до Організації Об’єднаних Націй та Європейського Союзу стосовно розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру та безпеки», введене в дію Указом Президента України від 2 березня 2015 року № 116.
17 березня 2015 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про схвалення звернень від імені України до Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй та Ради Європейського Союзу стосовно розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки». З того часу 4 роки українська дипломатія педалювала цю тему на всіх міжнародних майданчиках, у тому числі на Мюнхенській безпековій конференції.
Росія уже торгувалась, висуваючи власний проект резолюції Ради Безпеки ООН з цього питання.
Але потім до влади прийшли свідки секти «дивитися в очі Путіну». Зеленський, фактично, усунув з переговорного процесу по Донбасу міжнародних посередників і повністю вилучив з політичного дискурсу тему миротворців.
Якби тема миротворчої місії підтримувалася в міжнародному порядку денному, як при Порошенку, то 16 червня Байден це обговорював би з Путіним. А так сама ж Україна дуже суттєво скоротила перелік алгоритмів вирішення проблеми Донбасу. Принаймні на прес-конференції Байдена ми не почули, що Україна донесла до американського президента тезу про необхідність міжнародної миротворчої місії для виконання Мінських домовленостей.