Поточна аналітика

Корупція і бездарний менеджмент – гальмо для виробництва українських розробок для ЗСУ

Рада оборонних інновацій США оприлюднила аналіз українських спроможностей щодо розвитку технологічного потенціалу Збройних Сил України, де вказується на проблеми менеджменту.

На думку представників консультативної ради, що працює в інтересах Департаменту оборони США,  останні успіхи України на полі бою в значній мірі були підкріплені технологічною перевагою над ворогом, що була здобута за рахунок інтеграції у військо легкодоступних комерційних технологій та їх швидким розвитком.

В основі бурхливого нарощення технологічного потенціалу українських Сил оборони наразі стоїть модель прямої взаємодії між програмістами, інженерами, менеджерами проектів та військовослужбовцями на передовій. Ця взаємодія підтримується волонтерами і стартапами та фінансується з приватних джерел.

Цей низовий підхід виявися ефективним через відсутність державного контролю та бюрократичної тяганини. Однак він залишається «погано пристосованим до масштабування на державному рівні та взаємодії з іноземними партнерами». І вузьким місцем тут є не спроможності українського бізнесу та волонтерів, а саме неспроможність уряду належно сформувати та довести вимоги та запити військових до промисловості чи іноземних партнерів.

Низький пріоритет, який мають в уряді коаліції по дронам та ІТ-засобам в рамках Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»), на думку аналітиків, свідчить про «відсутність можливостей у МО та ГШ України сформулювати та очолити швидкий процес розвитку технологічного потенціалу».

І можна скільки завгодно і навіть справедливо дорікати західним партнерам у відсутності танків, літаків чи ЗРК Patriot, їх недостатності чи затримках. Але це не перекреслює того факту, що навіть те, що було розроблено з ініціативи бізнесу та волонтерів, і показало свою високу ефективність у реальних бойових умовах, так і не було запущено у масове серійне виробництво.

У цій ситуації необхідно вжити комплексних заходів для поліпшення управління та координації в уряді України. Ось кілька конкретних кроків:

  • Переглянути та реформувати внутрішні управлінські процеси, щоб усунути бюрократичні перепони. Це може включати спрощення процедур прийняття рішень, скорочення часу на узгодження документів та впровадження більш гнучких і прозорих механізмів взаємодії між відомствами.
  • Заснувати спеціалізований підрозділ в Міністерстві оборони, відповідальний за співпрацю з приватним сектором і волонтерськими організаціями. Цей підрозділ повинен бути наділений повноваженнями швидко приймати рішення та координувати проекти з розробки та впровадження нових технологій.
  • Створити платформу для взаємодії між військовими, розробниками, волонтерами та представниками бізнесу. Це може бути навіть закритий онлайн-портал для обміну інформацією, запитами та пропозиціями, що дозволить швидко реагувати на потреби військових.
  • Встановити регулярні консультації з бойовими підрозділами, які безпосередньо використовують нові розробки. Це дозволить краще розуміти їхні потреби та оперативно вносити корективи у ці розробки.
  • Спростити тендерні процедури закупівлі нових технологій, щоб уникнути затримок і забезпечити своєчасне постачання необхідного обладнання.
  • Залучити додаткові фінансові ресурси для підтримки інноваційних проектів. Це може бути зроблено через партнерства з міжнародними організаціями, державними програмами та приватними інвесторами.
  • Посилити співпрацю з іноземними партнерами та союзниками для обміну досвідом та залучення новітніх технологій. Йдеться як про спільні проекти, так і програми навчання.
  • Last but not least: Створити компетентну команду МО, здатну ефективно впроваджувати нові технології.
  • Якщо потрібно – залучити незалежних консультантів та експертів з управління проектами, які мають досвід впровадження інновацій в інших країнах, які можуть допомогти оптимізувати процеси та впровадити кращі практики.

Якщо набирати владну команду не за принципами особистої відданості, спроможності «мутити схеми» чи за ознаками кровної спорідненості, а на основі компетентності у сфері управління інноваційними проектами, влада буде спроможна набагато ефективніше співпрацювати з волонтерами та бізнесом, швидше впроваджуваючи нові технології у виробництво та забезпечуючи їхню ефективну інтеграцію у військові підрозділи.