Посли G7 на зустрічі зі спікером ВРУ Р. Стефанчуком 28 серпня вже вкотре наголосили на пріоритетності антикорупційної та судової реформ.
- «Ми підтвердили важливість своєчасного відновлення системи декларування активів задля забезпечення максимальної прозорості, нового визначення політично значущих осіб, зміцнення антикорупційних установ, таких як Спеціалізована антикорупційна прокуратура та НАБУ, та покращення корпоративного управління державними підприємствами відповідно до вказівок Організації економічного співробітництва та розвитку», — сказано у повідомленні на офіційній сторінці групи послів «Великої сімки».
Такі заяви у перекладі з дипломатичної мови свідчать про недостатній прогрес України у зазначених напрямках.
У червні 2022 р., Україна набула статусу кандидата на вступ до ЄС. Єврокомісія дала Україна список із семи рекомендацій, виконання яких не прив’язане до вже ухваленого рішення, але від них залежать подальші етапи, пов’язані із членством у Євросоюзі:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Ці вимоги необхідно виконати для того, щоб Україна могла розпочати власне переговори про вступ до ЄС.
Коментуючи ці вимоги, у червні 2022 р. керівництво держави запевнило європейських партнерів, що реалізація всіх цих кроків «можлива вже до кінця року і навіть швидше».
- Президент Зеленський заявляв, що Україна може стати членом Євросоюзу за два роки. Такої ж думки дотримувався і прем’єр Шмигаль.
Однак практика телемарафону у цій ситуації не спрацьовує. Скільки не запевняй на словах про успішність виконання вимог щодо вступу, ЄС потрібні конкретні і реальні дії.
За результатами моніторингу Єврокомісії, станом на середину цього року Україна виконала лише дві з семи умов для початку переговорів про членство в Євросоюзі.
- Серед умов, які Україні ще належить виконати – реформа Конституційного Суду, реформа правоохоронних органів, заходи по боротьбі з відмиванням грошей, прийняття законів, спрямованих на боротьбу з олігархізацією (але не шляхом призначення олігархів на РНБО, як хотіла влада) і на захист прав національних меншин.
Кілька країн-членів Євросоюзу, зокрема Польща, Словенія, Словаччина, Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Угорщина, Італія, Румунія та Франція, виступають за прискорений шлях вступу України до ЄС. Однак цього теж явно недостатньо. Влада має виконати домашнє завдання і не прогулювати уроки.
Досвід отримання у 2017 році «безвізу» свідчить, що будь-яке складне завдання можна виконати, коли держава ставить собі таку мету, і організовує спільну роботу громадян, інститутів і політичного класу. Поки що влада явно пасе задніх, – а кожен день зволікання оплачується кров’ю українців.