Днями у флагмані російського вантажного автомобілебудування КамАЗ публічно поскаржилися на відмову китайців ділитися технологіями
Заступник гендиректора КамАЗу Михайло Матасов змушений був визнати, шо стратегія розвитку російського автопрому не враховує геополітичну та макроекономічну обстановку.
З одного боку в умовах західних санкцій доводиться робити ставку на кооперацію із азійськими партнерами.
Однак це мало би передбачати перенесення до росії їх технологій. Проте виразною стала незацікавленість Китаю до технологічної кооперації.
До повномасштабного вторгнення до України КамАЗ мав вигідні умови співпраці із західною автоіндустрією.
Найбільшим акціонером автозаводу був “Ростех” (47%), а 15% належали німецькій Mercedes-Benz Group.
Партнерство, яке тривало з 2008 року, коли тоді ще Daimler увійшла до капіталу КамАЗу, супроводжувалося переданням важливих технологій та розвитком автовиробника
Проте після повномасштабного вторгнення російських військ до України німецька компанія спочатку призупинила операції у росії, а 2024 року взагалі продала акції КамАЗу.
Натомість китайський автопром виявляє мало зацікавленості в аналогічній західним компаніям модернізації російських підприємств.
Там роблять ставку на продаж уже готових вантажівок китайського виробництва до рф. І будь що намагаються перекроїти на свою користь російський ринок.
Ще на початку 2024 року першість з продажу вантажівок на ринку рф перейшло до китайському Sitrak.
Фактично зростання продажів нових вантажівок зараз відбувається за рахунок того, що компанії із КНР дуже активно захоплюють російський ринок.
Тоді як російські виробники мають труднощі з випуском. Зокрема, той самий КАМАЗ через санкції зіткнувся з проблемами під час постачання імпортних компонентів.
Минуло місяця також стало відомо, що виробництво автомобілів Aurus на колишньому заводі Toyota у Шушарах під Санкт-Петербургом відкладається на невизначений термін.
Хоча навесні цього року російські можновладці обіцяли початок роботи заводу до кінця 2024 року. А на міжнародному економічному форумі губернатор Санкт-Петербурга Олександр Беглов і гендиректор Aurus Андрій Панков спільно заявляли про розвиток кластера преміального машинобудування.
Однак тепер очевидно, що відкладання проекту пов’язане з тим, що команда Aurus не змогла домовитися з потенційним виробничим партнером у КНР.
Для спільної роботи намагалися залучити китайську Hongqi, проте це не вдалося. Ризикувати токсичною співпрацею з рф в Китаї не бажають, адже через вторинні санкції можуть втратити незрівнянно більше.
Крім того, у жовтні стало відомо, що у Ленінградській області зупинилося дочірнє підприємство китайської TPV Technology.
Завод компанії у Шушарах з 2011 року виробляв телевізори, зокрема таких популярних брендів як Philips, Sony, Sharp. Причому виробничі потужності дозволяла випускати до 3,5 млн телевізорів на рік.
Через токсичність співпраці із росією навіть ті китайські компанії, які давно працювали у технологічних секторах рф, починають покидати російський ринок.
Проте через ризик вторинних санкцій з боку США та ЄС, а також дедалі більші складнощі з розрахунками з Китаєм через уже запроваджені обмеження на перекази, завод змушений був повністю припинити роботу.
Наразі вирішується лише питання щодо розпродажу залишків продукції та комплектуючих. Якщо гарантійне та сервісне обслуговування можливо поки що збережеться у повному обсязі, то навіть прямий продаж товарів компанією у подальшому у рф буде повністю припинено.
У путіна донедавна марно розраховували, що втрати у технологічних секторах через розрив із заходом будуть компенсовані через імпортозаміщення та активізацію китайських компаній у вивільнених секторах.