Протягом останніх місяців надходила тривожна інформація про активізацію торгівлі між Китаєм і рф. За 10 місяців 2024 р. товарооборот між ними зріс на 2,8% (до аналогічного періоду 2023 р.). При цьому експорт рф до Китаю на 1,1% (до 108,7 млрд. доларів), а імпорт з Китаю до рф – на 4,7% (до 94,14 млрд. доларів).
Така динаміка опосередковано вказувала на те, що рф поступово вдається долати, імовірно, найголовніший удар США – блокування платежів в інтересах рф через ризик вторинних санкцій з боку Міністерства фінансів США проти банків, через які проводяться платежі.
У той же час, нова інформація вказує на те, що проблеми російських компаній з китайським банківським сектором, які почалися ще навесні цього року, продовжуються.
Так, російські «Ізвестія» пишуть, що китайські банки посилили перевірки платежів з Індії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Гонконгу – банки перевіряють, чи є в таких транзакціях слід російських компаній.
Зокрема, банки аналізують документи на відвантаження товару – куди саме йде товар (банки вимагають, аби товар постачався до тієї країни, звідки йде платіж), хто отримувач, чи є економічна доцільність в таких транзакціях, чи може мова йти про подальший реекспорт до рф, тощо.
Раніше схожі посилені перевірки китайські банки вже здійснювали щодо платежів з Туреччини і країн СНД, але тепер їх поширили і на інші країни і території, через які активно постачаються товари до рф – у т.ч. і в інтересах військово-промислового сектору рф.
Цікаво, що незважаючи на те, що в рф дуже позитивно сприйняли перемогу Дональда Трампа на президентських виборах в США, але в цьому аспекті майбутнє президентство Трампа сприймається радше як ризик.
Адже Трамп проводив доволі жорстку політику щодо Китаю, у т.ч. йшов на прямі торговельні війни з Китаєм. І тому китайські банки зараз з подвійною обережністю ставляться до ризику подальших санкцій.
На даний момент, платежі за китайські товари в інтересах рф все ще здійснюються з використанням кількох схем. По-перше, задіяні філіали російських банків в Китаї (ВББР, «Зеніт», Россєльхозбанк, тощо), але треба, щоб у контрагента з Китаю був там рахунок. До того ж, комісія, як правило, не така вже й мала – близько 4%.
По-друге, задіяні невеликі банки і в рф, і в Китаї, які не мають глобальних інтересів і не так сильно залежать від США, як великі гравці.
По-третє, здійснюються платежі також через банки Малайзії та Індонезії.
Крім того, китайські банки останнім часом почали активно блокувати рахунки російських компаній або компаній посередників, які здійснюють поставки в інтересах рф, якщо їхні юридичні адреси співпадають з адресами підсанкційних компаній. Це важливо, оскільки доволі часто компанії-посередники реєструються за популярними адресами, де може бути зареєстровано десятки чи навіть сотні подібних компаній.
Зокрема, є інформація, що такі блокування активно здійснюються великими китайськими банками – Bank of China та Chouzhou Commercial.
Вже було кілька блокувань рахунків з цих причин – зокрема, по компаніях з Гонконгу, Туреччини і безпосередньо з рф.