російський ЛУКОЙЛ втратив контроль над своїм італійським нафтопереробним заводом ISAB на Сицилії – повідомляють Reuters i російський Коммерсант. Напередодні початку дії санкції проти морських перевезень російської нафти італійська влада забрала НПЗ в своє управління. Тим часом в Угорщині відбувся процес переходу АЗС, які працюють під брендом ЛУКОЙЛа, у власність польського Orlen.
Нафтопереробний комплекс ISAB – третій за потужністю в Європі (на нього припадає близько 20% нафтопереробних потужностей Італії, на НПЗ працює близько 10 тис. осіб). НПЗ також володіє великим енергоблоком IGCC (парогазова установка з газифікацією) на 500 МВт, який в якості сировини використовує нафтові залишки від переробки.
НПЗ переведений під державне управління – поки що на рік (з можливістю подовження ще на 12 місяців). Таким чином Італія намагається уникнути банкрутства заводу через ембарго на морські перевезення російської нафти. При цьому міністр економіки Італії Адольфо Урсо заявив Corriere della Sera, що мова про націоналізацію НПЗ не йде. Імовірно, до управління також залучать державну італійську нафтову компанію ENI. ЗМІ пишуть, що тепер уряд Італії намагатиметься знайти покупців на російський актив. Раніше інтерес до придбання НПЗ нібито виявляли дубайська Onex Holding і американський фонд Crossbridge Energy Partners.
Ці плани італійського уряду узгоджуються із планами ЛУКОЙЛа, який зараз намагається частково продати, частково реструктуризувати свій бізнес в Європі. Нагадаємо, що ЛУКОЙЛ водоліє цим італійським НПЗ ще з 2013 р. Але вже кілька разів намагався продати його (у т.ч. в 2019 р.). Минулого тижня Financial Times повідомляла, що ЛУКОЙЛ поновив переговори з Crossbridge Energy Partners щодо угоди продажу заводу за 1,6 млрд. доларів. Також йде процес переформатування трейдера ЛУКОЙЛа Litasco, який контролює НПЗ. Зокрема, були плани розділити Litasco на західну частину, яка залишиться в Женеві, зосередиться на роботі з неросійською нафтою, а також контролюватиме зокрема НПЗ у Болгарії й Румунії і частку в Total Energies (Нідерланди). У свою чергу, частина трейдера має «перебратися» в Дубай – зосередитися на російській нафті і роботі з азійськими ринками.
Ситуацію для ISAB погіршував і той факт, що НПЗ через санкції втратив доcтуп до фінансування західних банків. Імовірно, уряд Італії зможе вирішити проблему фінансування, а також поставок на НПЗ неросійської нафти. Litasco готова до співпраці з владою Італії, зокрема, для поставок на НПЗ нафти з Казахстану (Каспійський трубопровідний консорціум), а також з країн Африки і Близького Сходу.
Тим часом в Угорщині польський Orlen придбав мережу АЗС, що раніше працювала під брендом ЛУКОЙЛа – загалом 79 автозаправних станцій. Показово, що продавцем виступила угорська MOL, яка вважається конкурентом Orlen на східноєвропейському ринку і польська компанія остерігається, що MOL матиме неконкурентні переваги за рахунок доступу до більш дешевої трубопровідної нафти з рф. Orlen поки що теж отримує російську нафту через трубопровід «Дружба», але Польща шукає варіанти, як відмовитися від російської нафти без втрат і змусити це зробити також і інші країни Східної Європи.
Також по ЛУКОЙЛу йдуть новини з Болгарії – країна веде активні переговори з Єврокомісією, аби дозволити НПЗ в Бургасі (найбільший НПЗ на Балканах, працює 10-12 тис. осіб), який також належить ЛУКОЙЛу, продавати нафтопродукти, вироблені з російської нафти в інші країни Євросоюзу. Болгарія апелює до того, що щодо неї було зроблено виключення – і Болгарія має право видавати дозволи на морські поставки російської нафти до Болгарії до кінця 2024 р. Утім позиція Єврокомісії полягає в тому, що Болгарії тимчасово дозволили імпорт російської нафти морським шляхом для забезпечення безпеки внутрішнього ринку, а не для того, щоб виступати певними «воротами» для нафтопродуктів з російської нафти в Євросоюз. Зараз ЛУКОЙЛ активно намагається залучитися підтримкою Болгарії, зокрема, збільшуючи податкові платежі в бюджет країни.
Загалом стратегія ЛУКОЙЛа полягає одночасно і в спробі обійти санкції, і в намаганнях мінімізувати втрати шляхом продажу активів в країнах Європи.