Повномасштабна війна змінила ставлення західних донорів до допомоги Україні. Навесні 2022 року країни G7 на запит України ухвалили рішення про спільну та безумовну фінансову допомогу Києву, що дозволила би втримати стабільність економіки. США та ЄС пообіцяли взяти на себе основну частину витрат та надавати по 1,5 млрд доларів/євро на місяць для погашення дефіциту бюджету. Фінансова допомога з-за кордону – на додаток до допомоги військової – стала визначальною для збереження керованості та стабільності української держави.
За звітом Міністерства фінансів, за минулий рік видатки державного бюджету склали 2704 млрд грн, з яких зовнішня допомога (гранти та кредити) покрила 1045 млрд, тобто 38,6%. Але якщо додати постачання Україні зброї, то закордонні партнери, передусім держави ЄС та НАТО, покривають набагато більше половини бюджетних витрат України.
Дослідження, проведене у рамках проєкту «Антикрихкість» Центру економічних стратегій (ЦЕС), дійшло висновку, що сумарна вартість допомоги від усіх донорів та джерел (включаючи негрошову та ту, що надходить без участі держави) у 2023 році може сягнути позначки у $100 млрд, а вартість допомоги ЗСУ може перевищити $40 млрд.
Європейський Союз продемонстрував безпрецедентну єдність у засудженні дій росії та наданні підтримки Україні.
Наразі ЄС, його держави-члени та європейські фінансові інституції разом з ресурсами, виділеними для того, щоб допомогти державам-членам задовольнити потреби українців, які рятуються в ЄС від війни, надали підтримку Україні та українцям на суму понад €76 млрд.
Також €5,6 млрд було мобілізовано в рамках Європейського інструменту підтримки миру, щоб допомогти постачанню військового оснащення для Збройних сил України. Крім того, Місія ЄС з військової допомоги на підтримку України вирішує невідкладні та довгострокові потреби Збройних сил України. Військова допомога Україні, що надається Європейським інструментом підтримки миру й індивідуально державами-членами ЄС, становить близько €20 млрд.
Допомога Україні ні з боку США, ні з боку ЄС не припиняється.
23 жовтня 2023 р. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала від Європейського Союзу дев’ятий транш макрофінансової допомоги в розмірі €1,5 млрд. А загалом бюджетна підтримка ЄС у 2023 р. вже становить €15 млрд. Це один із найважливіших факторів, який тримає економіку України на плаву.
Попри спротив радикальних республіканців, які виступають проти підтримки України зброєю, Білий дім 20 жовтня 2023 р., звернувся до Конгресу США із запитом на майже $105 мільярдів на фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та безпеки кордонів США в одному пакеті. Цей бюджетний запит до Конгресу США передбачає близько $61,4 млрд для України, з яких $46,1 млрд складають оборонні витрати і $11,8 млрд – пряма бюджетна підтримка.
26 жовтня 2023 р. США оголосили про виділення Україні нового пакета військової допомоги на суму $150 млн. Цей пакет допомоги став 49-им у межах механізму Presidential Drawdown Authority з лютого 2022 року, в межах якого українські військові отримують обладнання з американських складів. До цього пакет американської військової допомоги США був оголошений 11 жовтня в межах засідання Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»), його вартість становила $200 млн.
- Загальна сума безпекової допомоги США Україні з початку повномасштабного вторгнення росії становить близько $44 млрд
Водночас, загальним трендом у відносинах з Україною стає посилення контролю за наданою допомогою та встановлення додаткових вимог щодо проведення реформ в Україні. Корупція при оборонних закупівлях в Україні підштовхує США та ЄС до прагматичнішого підходу при наданні допомоги нашій державі.
14 вересня 2023 р. президент США Джо Байден оголосив про призначення Пенні Пріцкер спецпредставницею США з питань економічного відновлення України, яка має «сприяти запровадженню реформ, які необхідні для забезпечення майбутнього української держави, відкриття ринків експорту, мобілізації прямих іноземних інвестицій і початку економічного відновлення».
Заміна спікера Палати представників США на республіканця-трампіста Майка Джонсона теж не заблокує надання допомоги Україні, як на це розраховували, мабуть в рф. Після свого обрання він заявив, що підтримує надання допомоги Україні, але «з умовами».
Умови, за його словами, будуть такі: «Ми хочемо підзвітності, й ми хочемо мати чіткі цілі від Білого дому». Вочевидь, буде ще більше посилений контроль за наданою Україні допомогою – як в США, так і в Україні.
У будь-якому разі обрання нового спікера знімає перепону щодо можливості роботи Конгресу і Палати представників, яка не могла ухвалювати нові закони, в тому числі й щодо допомоги Україні.
Але це ще один сигнал для чинної влади в Україні, що завершився період, коли донори України сприймали війну як достатнє виправдання проблем зі здійсненням структурних реформ та зменшення топ-корупції.
Зокрема, Євросоюз вирішив використати фінансову підтримку як важіль для лобіювання реформ.
- Так, у спільній заявіза підсумками саміту ЄС-США, який відбувся 20 жовтня, європейські та американські лідери зазначили, що усвідомлюють «нагальність забезпечення того, щоб росії не вдалося зруйнувати українську економік», й відповідної потреби активізувати зусилля з надання Києву підтримки.
- Водночас, вони наголошують, що План відбудови України має містити «спільний набір короткострокових пріоритетних економічних реформ, реформ у сфері верховенства права та демократизації, а також пріоритетний і добре скоординований підхід до допомоги у відновленні та реконструкції та інвестицій».
- Так само EU Ukraine Facility, спеціальний фонд ЄС для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період 2024-2027 рр. на €50 млрд, який ініціювала Єврокомісія, передбачає наявність чіткого плану реформ та суворий контроль за цих витрачанням коштів. Буде створено аудиторську раду, європейська прокуратура, європейський антифрод офіс та ін. матимуть доступ до всієї інформації.
- Усі ці процеси допомоги та розвитку будуть тісно пов’язані з реформами, необхідними для узгодження з правилами та стандартами ЄС. План відновлення окреслить необхідні реформи у сфері верховенства права, державного управління та боротьби з корупцією, які Україна має здійснити, щоб отримати фінансування від цього інструменту ЄС.
Також в Європі наполягають на спрощенні доступу до фінансування для місцевих НУО та місцевої влади, одночасно застосовуючи антикорупційні заходи, щоб гроші дійшли передусім до людей, які найбільше постраждали від війни.
Зараз не лише вступ до ЄС та НАТО, але й на загал майбутнє України напряму залежить від спроможності української влади бути не лише на словах, а й на ділі бути відданими демократичним принципам та європейським цінностям. В іншому разі Україна ризикує перетворитися на «сіру зону» між варварським «рускім міром» та цивілізованим світом.