Рашисти декларують намір збільшити виробництво танків в рази, але впираються в технологічні обмеження, вагомі навіть для розвинутих країн Заходу.
У російських ЗМІ путінська влада пафосно заявляє про те, що «незважаючи на введені санкції» і «деякі труднощі», до яких вони призвели, «російська промисловість справляється із існуючими викликами». Однак в реальності ситуація є прямо протилежною.
Минулого тижня в Кремлі все ще нинішній і вже колишній президенти рф погрожували світові танковими арміями, які будуть виготовлені вже найближчим часом.
Спочатку Дмитро Медведєв заявив про партію в 1500 бойових машин за 2023 рік. Пізніше Володимир Путін озвучив уже цифру 1600 танків, що правда за найближчі три роки.
Це, безумовно, можливо в тій реальності, в якій вони перебувають. Насправді ж ситуація така.
- Якщо СРСР танки випускало кілька великих заводів, то росії таке підприємство залишилося одне, нехай і величезне — це Уралвагонзавод (УВЗ) у Нижньому Тагілі. Відповідно, якщо сьогодні кажуть «танки виробляють у росії», це завжди означатиме «танки виробляють на Уралвагонзаводі».
- Між тим, навіть в кращі для радянської імперії часи всі заводи всього СРСР могли разом виробляти близько 2000 танків щорічно. І то недовго.
- А от у пострадянський час (у 2000-х роках) максимум, на який спромігся «Уралвагонзавод», становив від 200 до 300 машин на рік – завдяки експортним постачанням до Індії й Алжиру. На той момент завод вважався найбільшим виробником танків у світі.
На початку березня 2023 року американське видання The Economist оцінило виробництво танків в рф на рівні 20 на місяць, тобто 240 машин на рік, що приблизно збігається з максимальним виробництвом УВЗ у пострадянські роки. Тобто 30 тис.працівників на «Уралвагонзаводі» роблять лише 20 танків на місяць (всіх – нових і модернізованих).
Українське оборонне видання Defense Express зазначає, що в росії є ще кілька ремонтних заводів, які теоретично здатні «оживити» до 70 танків за той же термін. Головна проблема, що заважає «перескочити бар’єр» у два десятки танків щомісяця, пише видання, — у критичній нестачі напівпровідників, необхідних для апаратури керування вогнем.
Програми імпортозаміщення, які були запроваджені після санкцій 2014 року, не досягли своїх цілей у тому числі й через недофінансування та корупцію у ВПК. Саме завдяки цьому «високоточна і керована» зброя росіян виявилася не лише малочисельною, але і залежною від імпортованих компонентів. Як з’ясувалося, виробництво російських керованих крилатих і балістичних ракет неможливе без використання імпортних комплектуючих, які наразі немає, або вони закінчуються внаслідок впровадження міжнародних санкцій щодо рф.
Те саме з прицілами до БМД та танків, тепловізійним комплексом «Іронія» та комплексом остереження СИЧ-3, де ключові технологічні елементи є імпортованими. Хоча усі ці вироби гучно називаються «виключно російськими».
Ще одна серйозна проблема, яка постала перед російським ВПК – застарілий парк верстатів з ЧПК, 90% яких станом на 2014-2015 роки імпортувалося до рф з закордону. Придбати ж сучасні верстати вже неможливо напряму і не факт, що в поточних умовах це можна буде зробити і через посередників.
«Уралвагонзавод» вже втратив можливість отримувати французьку тепловізійну апаратуру та ряд імпортних складових для «новітніх» танків і вичерпує свої запаси.
При цьому Єврокомісія, як зазначає Defense Express із посиланням на The Telegraph, зараз працює над санкціями проти компаній, які ввозять до росії напівпровідники під виглядом цивільної продукції, — за останні місяці такі постачання зросли на 60-80 %.
Тобто ні за рік, ні за три роки Уралвагонзавод і росія загалом не здатні видати 1500-1600 нових танків. А більшість з приблизно 200 можливо «випущених» машин буде технікою, знятою з баз зберігання (деякі – ще з часів Сталіна).
Окрім того, слід пам’ятати, що щомісяця росія втрачає приблизно 150 танків, тому (щоб досягти заявлених 1500-1600 одиниць) їй доведеться виготовити 1350 танків за 9 наступних місяців. Проте єдиний російський танковий завод може забезпечити цю кількість лише через шість років. 2021 році російські збройні сили отримали загалом близько 500 одиниць бронетехніки, з яких приблизно 250 одиниць нових та модернізованих основних бойових танків.
Але хай навіть, скочивши вище голови, з використанням репресій, китайських комплектуючих і за рахунок якості рф зможе випустити 400 танків на рік (збільшення виробництва на 60% порівняно з 2021 р.), то для знищення такої кількості рашиських танків ЗСУ знадобиться меше двох місяців. Відповідно до зведень Генштабу ЗСУ, станом на 25 січня 2023 р. кількість знищених танків противника становила 3175, станом на 24 березня – 3574 одиниці.
Тож заяви російського злочиннго керівництва – не більше, аніж кумедні спроби заспокоїти ватників, лякаючи НАТО своїми «можливостями».