Україна отримає «митний безвіз» – заявив прем’єр-міністр України Д.Шмигаль. У четвер Об’єднаний комітет Конвенцій про спільний транзит та спрощення формальностей ухвалив офіційне рішення запросити Україну приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту (від 20.05.1987 р.), до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами і до Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) – із 1 жовтня 2022 року.
Приєднання до Конвенції пришвидшує переміщення товарів між Україною і ще 35 країнами-учасницями NCTS – мова про всі країни ЄС, а також Велику Британію, Норвегію, Швейцарію, Ісландію, Ліхтенштейн, Туреччину, Сербію і Північну Македонію.
Фактично, цей крок означає, передовсім, необхідність лише однієї транзитної декларації і однієї гарантії для переміщення товарів між 36 країнами.
Авторизовані підприємства зможуть відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали. А українські фінансові гарантії діятимуть ще у 35 країнах світу.
Митний безвіз – це ще один подоланий рубіж на шляху, який було розпочато Угодою про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, підписаною в 2014 р. Президентом Порошенком.
Митний безвіз стає реальністю у т.ч. завдяки закону №7420 – «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу ІV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», прийнятий 15 серпня 2022 р., за який, зокрема, проголосувала фракція «Європейської солідарності». До речі, фракція ВО «Батьківщина» закон тоді не підтримала.
- Митний безвіз став значною мірою можливим завдяки рішенню Європейської Комісії, яке було ухвалено 7 липня 2022 р., запросити Україну приєднатися до двох згаданих Конвенцій.
- Україна розпочала застосування NCTS з листопада 2020 року в пілотному режимі, а з березня 2021 року розпочато етап національного застосування NCTS. За даними Мінфіну, станом на липень 2022 року у системі NCTS вже зареєстровані понад 1100 трейдерів, близько 4500 працівників митниці, подано більш як 5500 декларацій, 13 компаніям присвоєно статус фінансового гаранта, розпочато надання українським підприємствам спеціальних транзитних спрощень.
Інтеграція України в Євросоюз – це не лише статус кандидата, наданий Україні у червні 2022 р. Це багатоплановий і багаторівневий процес. Це зокрема, і скасування візового режиму для громадян України, забезпечене у червні 2017 р. за президентства П.Порошенка. Це і приєднання України до ENTSO-E («енергетичний безвіз») цієї весни. Це і повноцінне приєднання України до NCTS.
Варто нагадати, що ще у вересні 2017 р. Президент Порошенко запропонував 5 шляхів України до Євросоюзу: 1) асоціація із Шенгенською зоною; 2) приєднання до митного союзу ЄС; 3) приєднання до енергетичного союзу ЄС; 4) вступ в дію спільного авіаційного простору; 5) вступ до єдиного цифрового ринку.
По багатьох моментах це був більш амбітний план, ніж більшість з того, що зараз реалізує діюча влада в сфері євроінтеграції.
Наприклад, побудова митного союзу з ЄС (навіть за «урізаною» моделлю митного союзу між ЄС і Туреччиною – з винятком для сільгосппродукції) мала б значно більший позитивний вплив на економіку України, ніж «митний безвіз». Зокрема, мова йшла б про узгоджену митну політику між Україною і ЄС щодо третіх країн, скасування митного контролю між ЄС і Україною, тощо. Туреччина значною мірою завдяки митному союзу з ЄС змогла з 1995 р. наростити свій торговельний оборот з ЄС в 4 рази, стала тоді однією з найбільш швидко зростаючих економік світу. Також у Туреччині суттєво скоротити корупцію і рівень бюрократії – зокрема на митниці (про що нагадував колишній генсекретар НАТО Андерс Расмуссен, який підтримав тоді ідею Петра Порошенка). На жаль, теперішня влада ще в 2019-2020 рр. відмовилася від ідеї митного союзу з ЄС.
Але тим не менш, «Європейська Солідарність» максимально сприяє, підтримує і буде підтримувати всі кроки України в напрямку Євросоюзу.