У лютому 2024 року видобуток скоротився до 34,6 млн. тон, що майже на 2% менше, аніж у попередньому місяці.
Однак, йдеться імовірно лише про перші наслідки обвального скорочення експортв цього палива із росії до основних для нього останнім часом експортних ринків в Азії.
Загалом до враїн регіону він упав на 21,6% порівняно з лютим 2023-го. У результаті країна агресор продала на азіатських ринках менше 8,5 млн тон вугілля всіх марок порівняно із понад 10,8 млн тон торік.
При цьому закупівлі скоротили всі найбільші імпортери, зокрема Китай, Японія, Південна Корея, Індія та Туреччина. Останні дві найбільше – на 55% та 47% відповідно.
Китай, який наразі залишається найбільшим ринком збуту вугілля для росії, також зменшив його імпорт у лютому на 22,4%.
Якщо Китай та Індія на піку в минулому році закуповували понад 2,1 млн тон і 1,5 млн тон російського вугілля відповідно, то в лютому 2024 року його експорт до цих країн упав у 3-4 рази. Відповідно до рівня 587 тис та 558 тис тон.
А до Китаю, наприклад, обсяг поставок виявився взагалі найнижчим за увесь час від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну і повернувся до рівнів 2021 року.
Проте тоді основним ринком збуту для російського вугілля все ще були країни ЄС. А наразі їх ринок повністю закритий.
Експорт вугілля з рф до Індії також відкотився до рівнів осені 2022 року.
І перспективи для російського енергоносія на азійських ринках невтішні. У країнах регіону або прагнуть у першу чергу підтримувати власних виробників, або усе більше прагнуть уникнути вторинних санкцій Заходу.