На валютному ринку країни-агресора останнім часом спостерігається різке скорочення реалізації валюти експортерами.
У вересні її продажі знизилися на 30% – до $8.3 млрд – це мінімальний рівень з серпня 2023, коли рубль також активно падав.
У результаті рубль знову стрімко падає. З 82,8 руб за дол 26 серпня до 97,3 на 10 жовтня падіння склало уже майже 18%. А швидкість падіння рможна порівняти з обвалом влітку 2023 року.
Проте, якщо минулого року обвал рубля якраз був зупинений посиленням продажів валюти найбільшими експортерами майже вдвічі таі зростанням ключової ставки Центробанку, то зараз ситуація кардинально інша. Експортери навпаки зменшують заведення виручки до рф, а ставка ЦБ й так на високому рівні.
Нафтогазові доходи знизилися слідом за падінням середньомісячних цін реалізації сировини та зниженням фізичних поставок на основні ринки збуту (Китай, Індія та Туреччина).
Піковий продаж валюти найбільшими експортерами рф був у травні-червні цього року – у середньому по 14,8 млрд на місяць, далі 12 млрд у липні та 11,9 млрд у серпні (у середньому 12,7 млрд за 8 місяців 2024. Тож нинішніх 8 млрд вкрай мало для насичення попиту на валюту.
Проте особливих підстав для поліпшення ситуації не передбасається. Зниження чистих продажів пов’язані з зміною структури розрахунків з експорту, у якій дедалі більшу роль почали грати розрахунки у рублях.
Валюту ж росіяни не лише не бажають повертати до підсанкційної країни-агресора, але й навпаки воліють якомога більше вивести звідти.
Наприклад валютні депозити у російських банках зменшилися з 2021 року з 94 до 42 млрд доларів. А валютні депозити росіян в іноземних банках (поза юрисдикцією рф) зросли до нового максимуму – $79 млрд порівняно з $30-31 млрд наприкінці 2021 року.
Фактично йдеться про виведення одних і тих же $50 млрд з банківської системи рф закордон при стабільності готівкової валюти в росіян (оцінюється в 95 млрд доларів).