За даними ЦБ рф, найбільші банки Китаю у ІІ кварталі 2024 р. почали різко знижувати свою присутність в рф.
Зокрема, активи російської філії Bank of China (4ий найбільший банк Китаю) у ІІ кварталі 2024 р. скоротилися на 37% – до 355,9 млрд. рублів.
У свою чергу, російська філія ICBC Bank (найбільший банк Китаю) у цей же період скоротила свої активи в рф на 27% – до 462,4 млрд. рубів.
Обидві філії цих банків в рф в 2022-2023 рр. спеціалізувалися передовсім на проведенні платежів між російськими і китайськими компаніями за поставлені товари. Але після впровадження вторинних санкцій Міністерства фінансів США проти фінансових інститутів, які сприяють контрактам міноборони рф і обходу західних санкцій, обсяги платежів, проведених китайськими банками в інтересах російських компаній, почали різко знижуватися.
Станом на липень 2024 р. близько 80% зовнішньої торгівлі між Китаєм і рф стикалося з проблемою обмеження платежів.
При цьому близько 98% китайських банків запроваджували ті чи інші обмеження (у т.ч. гальмування, блокування) на платежі з/до рф.
У серпні 2024 р. обсяги транзакцій, що зависли або були скасовані, сягнули десятків мільярдів юанів. російська влада почала вивчати інші можливості розрахунку – у т.ч. бартер, оплату золотом і навіть частково легалізувала обіг криптовалюти в рф, зокрема, дозволивши її використання для оплати зовнішньоторговельних контрактів (але варто нагадати, що Китай дуже негативно ставиться до криптовалюти і по суті її обіг в країні заборонений).
Китайські банки, налякані можливим потраплянням під санкції Мінфіну США, тепер вже починають запроваджувати обмеження і для китайських компаній, які ведуть бізнес з рф. Зокрема, тепер основні банки КНР почали масово відмовляти таким китайським компаніям відкривати рахунки за межами провінцій, в яких вони зареєстровані. Банки трактують такі спроби відкрити рахунки в інших регіонах Китаю як намагання цих компаній обійти банківські обмеження.
Тим часом в рф з «китайською проблемою» зіткнулися не лише російські компанії, але й росіяни. У попередні роки російські банки почали відкривати депозити для фізосіб в китайських юанях – як певну заміну депозитам у доларах і євро і як певну захисну альтернативу від інфляції рублевим депозитам. Ставки по таких депозитах складали в середньому 6-7%.
Загалом за 2023 р. обсяг російських депозитів, номінованих в юанях, зріс вдвічі – з 34,2 до 68,7 млрд. доларів (в еквіваленті).
У попередні роки російські банки також почали активно кредитувати в юанях – за минулий рік обсяг виданих кредитів у юанях зріс в 3,6 рази – з 12,7 до 46,1 млрд. доларів (в еквіваленті).
Але зараз «юанізація» під питанням. Раніше ми вже писали, що китайські банки навіть почали ділити юані на «чисті» і «брудні» (тобто ті, які були на російському ринку). А зараз російські банки почали впроваджувати комісії на грошові перекази в китайських юанях – у т.ч. між фізособами. Причому комісії складають теж близько 6% – тобто дорівнюють депозитним ставкам. Тобто навіть російські банки намагаються зменшити перекази в юанях в середині рф, імовірно, остерігаючись проблем із китайськими банками.