
Як свідчить нещодавнє розслідування журналістів «Укрзалізниця» без тендеру обрала давніх партнерів чинного заступника глави ОП Ростислава Шурми постачальником рейок на 666 млн грн за суттєво вищою від попередніх угод ціні.
Зокрема наприкінці грудня «Укрзалізниця» уклала угоду з ТОВ «Мінерфін-транс» по процедурі «Українська визвольна війна» за ціною 1,85 тис доларів.
При тому, що у лютому 2023 року та ж таки «Укрзалізниця» замовляла рейки по $1,57 тис естонській фірмі «AS Skinest Rail», а у жовтні «Дорінвесткапіталу» по $1,64 тис доларів. У листопаді в УЗ скасували закупівлю рейок по ціні до 1,24 тис доларів. При цьому «Укрзалізниця» затягнула процес укладання договорів з переможцями аукціонів з вересня до грудня. І до кінця року переможці торгів вже не встигали зробити поставки.
Переможець торгів ТОВ «Мінерфін-транс» є одним з найбільших перевізників руди в Україні та до повномасштабного російського вторгнення тривалий час була партнером «Запоріжсталі» по Запорізькому залізорудному комбінату. Чинний заступник голови ОП Ростислав Шурма тоді саме керував Запоріжсталлю.
Причому привертає увагу те, що у цієї компанії два компанії-акціонери – з одного боку словацька «Minerfin, A.S.» (85%), а з іншого таємнича кіпрська «Мюрленс Ентерпрайзіс Лімітед» (15%).
Водночас ця історія із масштабним тендером УЗ в інтересах пов’язаної із Ростиславом Шурмою структури не єдиний приклад за останній час. Так за даними того ж таки розслідування журналістів інша пов’язана із родиною Ростислава Шурми структура – консорціум «ЕДС-Плутон» – також отримав всього за кілька останніх місяців підрядів на понад 500 млн грн на реконструкцію енергооб’єктів різних філій «Укрзалізниці».
До згаданого консорціуму «ЕДС-Плутон» входить «ЕДС-інжиніринг» Олександра Запишного, який є партнером по експлуатації СЕС на нині окупованій території Запорізької області Олега Шурми, брата чинного заступника глави Офісу президента.
По частині об’єктів інформація щодо цін на окремі роботи чи матеріали обмежена, однак по тим, по яким вона наявна, чітко помітно завищення цін. Зокрема на прикладі реконструкції підстанції ПС 35 на Закарпатті за тендером «Львівської залізниці».
Наприклад бетон В30 М400 крупністю заповнювача більше 40 мм коштуватиме 4,34 тис грн/куб. м у той час як ужгородський виробник «ВС Бетон» готовий постачати його по 3,3 тис грн/куб. м. Прокат для армування класу А-ІІІ круглого та періодичного профілю діаметром 10-14 мм врахували по 46,8-47,2 тис грн/т, тоді як ще у вересні «Укренерго» на будівництві захисту підстанцій від «шахедів» по Україні купувало арматурну сталь класу А-ІІІ періодичного профілю діаметром 20-22 мм по 36,6 тис грн/т. Кабель АСБл 3х95-10 коштує в тендері для «ЕДС-Плутон» 1,29 тис грн/м, хоча у жовтні АТ «Миколаївобленерго» замовляло його по 0,98 тис грн/м.
Таким чином представники чинної влади на найвищому рівні робить усе для того, щоб мільярди державних коштів через держзакупівлі таких стратегічних компаній як «Укрзалізниця» діставалися пов’язаним із ними структурам. І враховуючи, що такі підряди мають завищені порівняно із ринком ціни на матеріали чи комплектуючі, робиться це із виразно корисливою метою та зі спотворення ринкової конкуренції.
