Бізнес-омбудсмен рф Борис Тітов закликав активніше використовувати роботу засуджених в російських компаніях. На даний момент близько 1700 компаній в рф використовують працю близько 26 тис. російських засуджених – в основному в промисловому виробництві, будівництві, сільському господарстві, тощо. Але, за словами Тітова, і російський бізнес, і російська Федеральна система виконання покарань (ФСВП), готові збільшити кількість працюючих ув’язнених в кілька разів.
Загалом станом на початок 2023 р. в рф нараховувалося близько 433 тис. засуджених. Ще до повномасштабної війни, у 2021 р. уряд рф оцінював потенціал примусової праці засуджених в рф на рівні 182 тис. осіб. Оцінки Федеральної системи виконання покарань, а також російських науковців щодо потенціалу використання праці засуджених приблизно схожі – від 150 до 210 тис. осіб.
За 2022 р. у рф було засуджено 50 521 особу до виправних (т.зв. «суспільно-корисних») робіт, ще 3566 – до примусових робіт (примусові роботи є, як правило, фізично доволі важкими роботами, без врахування досвіду, вмінь і навичок засуджених).
«Працю засуджених можна використовувати всюди – не лише в будівництві, але і в інших сферах, у т.ч. в сільському господарстві, у переробці сміття, у деревообробній і видобувній галузях, а також у роботах на територіях Далекого Сходу і Арктичної зони» – заявила представник «Дєловой Россії» Єкатерина Авдєєва. Як після таких слів не згадати про Бєломорканал, який на початку 1930-х будувало більше 100 тис. засуджених з підрозділів ГУЛАГа.
російські спікери, коли говорять про питання залучення примусової праці поспішають заявити, що, по-перше, за Кримінально-Виконавчим кодексом рф засуджені не мають право, а зобов’язані працювати. І, по-друге, мовляв, більшість з них отримує за це грошову компенсацію – мовляв, за статистикою ФСВП рф, у 2022 р. «лише» 29,5% засуджених працювали безкоштовно, але 70,5% – отримували гроші. У той же час заробіток таких осіб складав максимум 9 тис. рублів – тобто менше 3,5 тис. грн. за теперішнім курсом. Тобто по суті це дуже низько оплачувана робоча сила.
Серед тих, хто вже використовує працю засуджених в рф – інтернет-магазин Ozon – в основному на складах, також кур’єрами. Що цікаво, є чутки про те, що працю засуджених почав використовувати Сбербанк рф. Також готується до використання примусової праці АвтоВАЗ. Була заява з боку їхнього керівництва, що їм не вистачає людей на конвеєрі – і до вересня 2023 р. вони планували залучити додатково 1100 працівників (у т.ч. засуджених), до січня 2024 р. – ще близько 2900.
Навряд чи повернення до використання примусової праці засуджених врятує проблемну російську економіку – у т.ч. від дефіциту кадрів, який почався ще до повномасштабної війни, але суттєво із нею посилився.
- По-перше, російським підприємствам не вистачає висококваліфікованих технічних спеціалістів – т.зв. «блакитних комірців». Підготовка таких спеціалістів вимагає часу і коштів. Використання дармової некваліфікованої робочої сили по окремих напрямках можливе, але, варто було б остерігатися сідати за кермо «Лади», виготовленої на АвтоВАЗі такими «спеціалістами».
- По-друге, вже сама історія – зокрема, скасування рабства, кріпосного права – вчить тому, що безплатна чи відверто низькооплачувана робоча сила не є ефективною, оскільки вона не зацікавлена в результаті своєї праці.
- По-третє, хоча в рф намагаються зекономити на оплаті праці засуджених, але частину зекономлених коштів буде з’їдати «інфраструктура підтримки» – контролю за засудженими.
- По-четверте, наявний дефіцит робочої сили на порядок ширший ніж наявна кількість засуджених, яких в рф можуть використати для примусової праці. Ще за прогнозом 2021 р. Інституту демографії Вищої школи економіки, з 2022 до 2030 рр. чисельність працездатного населення рф (віком від 20 до 59 років) зменшиться на 2,6 млн. осіб. Але цей прогноз було зроблено ще до початку повномасштабної війни.
І зважаючи на кількість поранених, загиблих росіян на цій війні, а також осіб, які виїхали через початок мобілізації – реальні втрати робочої сили в рф будуть гіршими. При цьому надалі проблема лише погіршуватиметься, бо найбільше падіння спостерігається по молодших стратах працездатного населення – по віковій групі від 20 до 39 років падіння йде на 6,6 млн. осіб.