Зеленський взяв участь у Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика».
За два роки перебування при владі Зеленського, країна знову перетворюється із суб’єкта на об’єкт міжнародної політики. Принцип «нічого про Україну без України» давно вже не виконується, що показала зустріч Байдена та Путіна та інші міжнародні саміти.
Президент Зеленський вже на початку своєю президентської кар’єри через свій непрофесіоналізм став фігурантом імпічментного скандалу в США і допустив грубі випади щодо союзників по ЄС.
Українська влада стала «токсичною» для свого найголовнішого союзника і незручною темою для всього американського істеблішменту – як з Республіканської, так і Демократичної партій.
Але не стала Україна ближчою і для ЄС. У розмові з Д.Трампом, яка була оприлюднена у вересні 2019, Зеленський нарікав, що канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Емануель Макрон мало роблять для України у порівнянні із США.
Після цього скандалу президент Франції Макрон заявив, що конфлікт на Донбасі не повинен заважати відносинам Франції та Росії. А під час виступу на Мюнхенській конференції Макрон запевнив, що санкції проти Росії не принесли нічого позитивного ні Європейському союзу, і що Росії треба дати «стратегічний шанс» попри війну.
Помітне охолодження відбулося і в стосунках з Німеччиною:міністр закордонних справ ФРН Гейко Маас відмовився від поїздки на Донбас у 2019 р. У квітні 2020 року Г.Маас закликав Україну відновити роботу контрольно-пропускних пунктів на лінії розмежування на Донбасі, зазначивши, що дії українського уряду порушують права пенсіонерів, і не згадавши про відповідальність окупаційної адміністрації.
Але найголовніше – відбувається фактична відмова від європейської інтеграції.
За часів президентства Петра Порошенка було реалізовано низку системних євроінтеграційних проектів – підписання Угоди про асоціацію з ЄС, лібералізація візового режиму – безвізовий в’їзд громадян України у країни ЄС, залучення ЄС до введення економічних санкцій проти Росії та до посередництва у врегулюванні ситуації на Донбасі з початком російсько-української війни тощо.
Уході виборчої кампанії Зеленський також дав обіцянку щодо європейського вибору України: «Україна обрала шлях до Європи, і це найголовніше. Українці заплатили дуже велику ціну – це життя наших людей», «І я … буду захищати вибір – європейський вибір українців”.
Але самепри Зеленському Україна скоротила співробітництво з ЄС.
При Зеленському ми не отримали жодної завершеної євроінтеграційної ініціативи. Розмови про промисловий безвіз з країнам ЄС залишились лише розмовами. За час Зеленського країни ЄС, фактично, було усунуто з переговорного процесу з врегулювання ситуації на Донбасі; Зеленський перевів ці переговори в режим переговорів безпосередньо з Росією та її маріонетками.
У період Порошенка український виборець спостерігав активну присутність представників ЄС в Україні. Європейські державні діячі, політики були частими гостями в Україні – вони активно коментували українські реформи, давали свої рекомендації, формували європейський порядок денний щодо фінансової підтримки України.
З 2014 року ЄС і європейські фінансові інституції мобілізували понад 15 млрд. євро у вигляді грантів і позик для підтримки процесу реформ в Україні, з них майже 6,5 млрд євро – кредити Європейського інвестиційного банку ЄІБ та Європейського банку реконструкції та розвитку ЄБРР.
При Зеленському ми бачимо повний занепад українсько-європейських зв’язків, Європа почала втрачати інтерес до України із-за відчутного регресу в реформах. Через намагання встановити контроль за НБУ, «командою Зе» зірвано співпрацю з МВФ, з України тікають інвестори, налякані грубим порушенням законів і Конституції з боку гаранта їх дотримання.
Реальні цифри економічної співпраці України і ЄС свідчать про стабільний «відкат» економічних здобутків України на ринках ЄС.
Продовжилося падіння експорту українських товарів в ЄС: якщо у 2018 році експорт товарів в ЄС зріс на 15%, то у 2020 році – скоротився на 10%.
Тому, попри голосні заяви і ухвалені документи, складається стійке враження, що чинна влада продовжує послідовно реалізовувати курс, спрямований на блокування євроатлантичної інтеграції України.