Поточна аналітика

Нехтування Зеленським з боку союзників – наслідок провалу його зовнішньої політики

Речники влади і інформаційні джерела, наближені до реваншистів, просувають тезу, нібито Путін, Меркель і Макрон зустрічалися втрьох і раніше, наприклад, 2017 року.

Однак принциповою відмінністю тоді було те, що і Меркель, і Макрон спершу проговорювали порядок денний зустрічі і позиції щодо України з Президентом Порошенком, а після зустрічі – обмінювались із ним інформацією про результати і спільно випрацьовували подальші дії та ініціативи.

Саме цей аспект – суб’єктність і рівноправність України – втрачені при Зеленському.

Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Путін провели спільну відеозустріч. Серед іншого, сторони обговорили ситуацію на українському Донбасі, зрозуміло, у відсутність України. Як можна зрозуміти з офіційних релізів, Франція і Німеччина «наголошували на необхідності того, щоб Росія взяла на себе тверде зобов’язання по стабілізації режиму припинення вогню в Україні», а Путін звинуватив Україну у «відмові від виконання узгоджених в липні 2020 року заходів щодо посилення режиму припинення вогню».

Очевидно, жодного результату для України такі переговори не будуть мати за визначенням, але має значення інше – це перший з часу початку війни на Донбасі публічний ляпас Україні на міжнародному рівні.

Причина цього – у зниженні суб’єктності зовнішньої політики України, що спостерігалося всі два роки президентства Зеленського. Тема Донбасу – це лише один з наслідків зниження суб’єктності України. Все почалося з повернення Росії в ПАРЄ і зняття санкцій з російської делегації при повній мовчанці України.

Україна з 2019 року змогла провести лише одну зустріч у Нормандському форматі (у Парижі у 2019 році), де в односторонньому порядку взяла на себе виконання режиму припинення вогню і подальшого відведення військ. Сталося те, про що попереджали некомпетентного Зеленського ще у 2019 році.

Якщо при Порошенку тримався формат «троє проти Путіна», то зараз цементується формат «троє без Зеленського».

Зеленський звів українську зовнішню політику до клоунади штибу опитування 25 жовтня 2020 року «Чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушувати тему про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом» (після виборів він навіть жодного разу не згадав про наслідки цього опитування), і це дуже добре відчули на всіх міжнародних майданчиках.

Результат не забарився: у грудні 2020 року був зірваний обмін полоненими і незаконно ув’язненими, а за три місяці 2021 року українські військові втратили загиблими найбільше за останні 3 роки.

Зеленський мав би терміново скликати засідання РНБО, на якому має бути одне питання: реагування України на нові виклики загострення ситуації на лінії розмежування. До участі в РНБО залучити лідерів парламентських фракцій (без п’ятої колони).