Намагання чинної влади будувати дипломатичні відносини суто на «харизмі 5-6 менеджерів» у купу з відмовою від дотримання демократичних процедур несуть загрози для реалізації національних інтересів України.
Без системної дипломатичної роботи на основі інституційних механізмів така практика в кінцевому підсумку може призвести до міжнародної ізоляції нашої країни.
Вже стало остаточно зрозуміло, що нещодавні спроби Єрмака «порєшать питання» в США не лише не мали жодного позитивного результату, але й мали своїм наслідком посилення роздратування щодо такого переговірника з українського боку.
Авторитетне видання Politico на підставі спілкування з півтора десятка неназваних джерел у своєму матеріалі стверджує, що особа глави Офісу президента України Андрія Єрмака викликає роздратування у представників адміністрації Дональда Трампа, які мали нагоду з ним спілкуватися.
- «З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Єрмак регулярно відвідує Вашингтон і виступає посередником у відносинах з президентом України. Однак багато хто у Вашингтоні вважає Єрмака необізнаним у питаннях американської політики, різким і надмірно вимогливим до американських посадовців, а також загалом нездатним орієнтуватися у внутрішніх процесах вашингтонського істеблішменту на Капітолійському пагорбі», – йдеться у матеріалі.
Деякі співрозмовники видання також побоюються, що Єрмак неточно доносив позицію США до керівництва України.
Один із тих, хто знайомий з взаємодією Єрмака з адміністрацією Трампа, описав його як «двопартійного подразника». Тобто відразу розвінчуються дописи тих «позитивних блогерів», які стверджували, що це все кампанія чи то демократів, яким нібито не подобається наявність порозуміння між Україною та республіканцями, чи то підступи трапістів, яким не подобається Україна.
- Представники адміністрації Байдена також були розчаровані Єрмаком, але, за словами колишнього високопосадовця адміністрації та трьох інших осіб, обізнаних з відносинами між США та Україною на той час, вони змогли в основному приховати своє роздратування, зважаючи на надзвичайну ситуацію та ключову роль Вашингтона у зміцненні оборони України. Натомість адміністрація Трампа не виявляє такої поступливості.
Під час візиту до Вашингтона на початку червня, організованого в останній момент, Єрмак мав труднощі з організацією зустрічей з високопосадовцями адміністрації Трампа, за словами п’яти осіб, обізнаних з візитом.
- Єрмак прибув без чіткого плану, і відгуки тих, з ким він все-таки зустрівся, були такими: «Ми не знаємо, чому він тут», – сказав один з обізнаних з візитом.
- За словами цього джерела, зустріч Єрмака з держсекретарем Марко Рубіо була скасована в останній момент. Однак, за їхніми словами, Єрмак все-таки зустрівся з Рубіо в Білому домі –в коридорі, як ми бачили з фото. Глава адміністрації Трампа Сьюзі Вайлз змусила Єрмака чекати в Білому домі, а потім скасувала зустріч. Офіс віцепрезидента Джей Ді Венса взагалі не відповів на прохання про зустріч.
Особи, обізнані з відносинами між США та Україною, а також прихильники Києва у Вашингтоні побоюються, що напруженість, спричинена діями Єрмака, може швидко поширитися і підірвати позиції України у відносинах з найважливішим партнером.
Які ще «натяки» потрібні Зеленському, щоб зрозуміти, що діяльність його «віце-президента» шкодить Україні?
Наведена ситуація з дипломатичними провалами глави Офісу президента Андрія Єрмака засвідчує глибоку кризу персоналізованої моделі зовнішньої політики, яку вперто просуває Володимир Зеленський. Ігнорування інституційних механізмів, відсутність професійної дипломатичної стратегії та ставка на «особисті домовленості» кількох наближених осіб призвели до серйозного роздратування серед партнерів США, як з табору демократів, так і республіканців.
Подальше делегування зовнішньополітичних функцій Єрмаку веде до дипломатичної ізоляції та втрати довіри з боку ключових союзників. Настав час повернути зовнішню політику у русло професійної, інституційної взаємодії, з прозорим мандатом МЗС, парламентським контролем і чіткими пріоритетами, заснованими на національних інтересах, а не на кулуарних іграх вузького кола наближених до Банкової осіб.
Приклад ефективної дипломатії показав Ізраїль – коли практично всі депутати Кнесету працювали напряму з конгресменами і сенаторами, задіювали ділові, політичні, особисті зв’язки. Було творено тло, на якому не допомогти Ізраїлю стало сприйматися як поганий тон. У результаті США навіть приєднались до бойових дій проти Ірану – хоча початково адміністрація Трампа воліла б стояти осторонь.
Цей приклад створює дуже яскравий контраст із «дипломатією ларьочників» в Україні і показує, що треба змінити в українській зовнішній політиці.