Зокрема днями Федеральна антимонопольна служба рф видала застереження щодо публікації прогнозу зростання цін агентством INFOLine. У ФАС заявили, що це «може вплинути на поведінку споживачів».
Така нервова реакція пояснюється досить просто. Адже агресивні заходи, які вживаються з минулого літа російською владою щодо приборкання зростання цін досі так і не принесли очікуваного результату.
Наприклад, за даними Росстату у квітні зростання споживчих цін становило понад 7,8% у річному вимірі.
Це не лише майже удвічі перевищує офіційний цільовий орієнтир в 4%, але й майже у 2,5 рази більше, аніж становила у квітні 2024 року інфляція у річному вимірі в Україні (3,2%)
Причому в рф спостерігається різке прискорення базової інфляції (без продовольства, палива та регульованих державою тарифів). У квітні у річному вимірі цей показник зріс до 8,1% із 6,7% у березні.
На цьому тлі природно рвонули вгору й інфляційні очікування пересічних росіян.
Зокрема опитування населення, яке проводилося з 30 квітня по 10 травня, зафіксувало зростання інфляційних очікувань на наступні 12 місяців до 11,7% порівняно проти 11%, які росіяни очікували ще під час попереднього опитування в квітні поточного року.
Причому особливо стрімко зростають очікування щодо зростання у цін у найменш заможної частини російського суспільства.
Наприклад у групи опитаних осіб без заощаджень прогнозований показник інфляції на найближчий рік збільшився з 12,2 до 13,5%.
В цих умовах спроби державних органів заборонити експертним колам обговорювати чи прогнозувати інфляцію звісно ж не зарадять.
Однак виступають край красномовною ілюстрацією відчаю, що спостерігається у російської влади в умовах неспроможності зупинити розкручування інфляційного маховика.
Адже його глибинна причина полягає у агресивній війні проти України та зумовлених нею західних санкціях і водночас активному вливанню урядом коштів у ВПК.
І без усунення фундаментальних причин зупинити інфляцію жодними заборонами на її «згадування вслух» явно не вдасться.