У порядку денному серед найперших законопроєктів до розгляду значаться законопроєкти №15112-д і 15460 – влада заходить вже навіть не на друге, а радше на третє коло у спробі запровадити значно більш жорстке оподаткування міжнародних посилок.
Лише наприкінці травня 2026 р. парламент жорстко «прокатив» законопроєкт №12360, який спочатку стосувався оцінювання ефективності митних органів. Але стараннями «слуг» при опрацюванні до ІІ читання до цього проекту було «впихнуто» норму щодо оподаткування міжнародних посилок.
У сесійній залі навіть серед «слуг народу» цей «фінт» не пройшов, і законопроєкт не лише не отримав достатньо голосів, але їх навіть не вистачило, щоб відправити законопроєкт на повторне друге читання.
Але в парламенті залишився законопроєкт №15112-д – який комітет «зліпив» начебто на основі 7 законопроєктів на цю тему. Причому поведінка профільного комітету була доволі дивною – спочатку там обрали законопроєкт №15112-1, але потім «концепція змінилася» і почали «ліпити» доопрацьований проєкт.
Доопрацьована версія доволі близька до урядового основного скандального проєкту №15112. Проєкт передбачає оподаткування ПДВ усіх товарів, які українці закупили на іноземних маркетплейсах. А також для посилок, відправлених від фізичних осіб неоподатковувана планка знижується до 45 євро. Зараз в обох випадках діє неоподаткований мінімум у 150 євро.
Але автори законопроєкту, імовірно, вважали рівень зашкварності законопроєкту не занадто високим, тому туди «впихнули» ще й норму про мораторій щодо заходів впливу, передбачених законом проти відмивання коштів, на т.зв. політично значущих осіб і членів їхніх родин – на час дії військового стану. Яким чином ця норма пов’язана з предметом законопроєкту – абсолютно незрозуміло.
Також на підтримку законопроекту №15112-д уряд подав ще й проект №15460, який уточнює і узгоджує нову схему оподаткування міжнародних відправлень з Митним кодексом – особливості застосування курсів валют для нарахування ПДВ, повноваження посадових осіб митних органів щодо митного контролю таких товарів, способи декларування, момент виникнення обов’язку зі сплати митних платежів, тощо.
Хоча пару місяців тому парламент у відповідному меморандумі і брав на себе зобов’язання прийняти відповідні норми, але питання не стільки у фізичному прийнятті відповідних норм, скільки у реальній можливості їх виконувати.
Як цілком слушно заявила народна депутат від «Європейської Солідарності» Ніна Южаніна, «проблема в тому, що система адміністрування та контролю ще не готова. Якщо запроваджувати нові правила без належної технічної підготовки, це може створити проблеми не лише для громадян і бізнесу, а й для самої митниці».
Ніна Южаніна також звернула увагу, що згаданий Меморандум та домовленості з ЄС не встановлюють конкретної дати набрання чинності такими змінами, а також допускають збереження пільги для товарів, потрібних сектору безпеки й оборони.
Економічний ефект від оподаткування посилок оцінюється лише в 10 млрд. грн. Для українського бюджету це відносно невелика сума.
У той же час, згідно із опитуванням Rating Group (лютий 2026 р.), 82% українців виступають категорично проти ініціатив щодо посилення оподаткування міжнародних відправлень.
64% українців вважають міжнародні посилки важливими в умовах війни. 79% переконані, що подорожчання міжнародних посилок негативно вплине на волонтерську діяльність.
29% українців визнали, що протягом останнього року отримували міжнародні посилки.
Найбільш популярним товаром у міжнародних відправленнях залишаються одяг і взуття (45%). Для багатьох українців (передовсім середній клас і нижчі за доходами категорії) іноземні маркетплейси стали основним джерелом купівлі одягу і взуття для себе і дітей. У разі явного обмеження цієї можливості владою іншим таким напрямком залишатимуться «секонд-хенди».
Також понад 26% українців заявили, що замовляли за кордоном «енергетичні товари» – у т.ч. павербанки, акумулятори, зарядні пристрої – що важливо для забезпечення стійкості суспільства під час блекаутів.