Влада готує новий наступ на бізнес – у т.ч. на малий бізнес. І це під час війни. Так само як і в попередніх «наступах» (зокрема, в сумнозвісному законі №466-ІХ) податківці отримують нові права і нові корупційні можливості.
Мова йде про два законопроекти.
Перший законопроект – №7720 (подано 1.09.2022 – серед основних авторів – знову голова податкового комітету парламенту Д.Гетманцев). Законопроект повертає камеральні і позапланові перевірки (були призупинені під час війни) – зокрема, через питання можливої економії на трансферному ціноутворенні.
- Тут увага влади спрямована на надходження від податку на прибуток і більшою мірою – на нерезидентів. Автори законопроекту у пояснювальній записці вже пишуть про те, що «напрацьовані 37 перспективних кейсів з ймовірною сумою ризику заниження об’єкту оподаткування податку на прибуток підприємств близько 8,7 млрд гривень».
- Тобто, автори законопроекту вже знають, до кого йти і по які суми.
- Автори законопроекту роблять наголос на тому, що через можливість переходу протягом воєнного стану підприємств зі звичайної системи оподаткування на спрощену (до того ж із зниженою ставкою єдиного податку – до 2%) Україна стала таким собі «воєнним офшором» і мовляв іноземні податкові служби вже звертаються із відповідними скаргами до Києва.
- Другий важливий момент цього законопроекту пов’язаний саме із можливістю переходу на спрощену (2%) систему оподаткування. Якщо раніше суб’єкт господарювання передавав у податкову заяву про перехід на спрощену систему, то зараз це сформульовано як «прохання» – а це означає, що в цьому проханні може бути відмовлено. І тут, з огляду на появу такого масштабного дискреційного повноваження, у податківців може з’явитися прекрасна можливість для корупційних дій.
- Третій момент – знову відновлюються строки погашення податкового боргу (призупинені на час війни). Оскільки, мовляв, кількість боржників зросла в 2,6 рази, а податковий борг перед бюджетами – зріс на чверть.
Другий законопроект – №7655 (від 10.08.2022 – автор все той же Д.Гетманцев) створює проблеми для валютних обмінників.
- Цей законопроект уже пройшов профільний комітет (який Гетманцев і очолює), а також отримав критичний висновок від Головного науково-експертного управління.
- Запровадження авансового податку (у розмірі 3 мінімальних зарплат) лише для обмінників є дискримінацією части учасників ринку (бо обмінними операціями займаються також і банки). Згідно із ст. 42 Конституції України, «не допускаються (…) неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція». Також, визначений в законопроекті розмір авансового платежу абсолютно необґрунтований. І, більше того, в законопроекті не врегульовано питання повернення суб’єкту господарювання надмірно сплаченої суми, у разі якщо реальний прибуток за місяць менше сплаченого авансового платежу.
Спілка українських підприємців наприкінці травня 2022 р. лише за тиждень зібрала понад 16 тис. підписів українських підприємців із зверненням до Президента України з вимогою звільнити Гетманцева від усіх займаних ним посад.
Гетманцев порівнював український бізнес з «гусаком, якого треба правильно обскубувати». Судячи з анти-бізнесових законопроектів, які приймає діюча влада, і з відсутності будь-якої реакції на травневе звернення підприємців, в Офісі Президента поділяють ці погляди Гетманцева.