Туреччина запровадила блокуюче мито на зерно – у т.ч. з України. Єврокомісія погодила заборону на імпорт до країн східної Європи української пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, а також– і соняшникової олії (до Польщі).
Інформація про можливість запровадження Туреччиною імпортного мита, у т.ч. на українське зерно, з’явилася близько місяця тому. На жаль, вона підтвердилася.
- Туреччина прийняла рішення запровадити з 1 травня 2023 р. імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу у розмірі 130% від вартості цих товарів. Тобто по суті – це блокуюче мито. Єдине виключення, яке було зроблено – для Боснії і Герцеговини.
- Туреччина аргументує це захистом власних виробників – у Туреччині починається збір врожаю саме в травні. У 2020 р. Туреччина суттєво знизила ввізні мита на сільгосппродукцію на фоні пандемії коронавірусу, а в 2022 р. запровадила на цю продукцію 0% імпортного мита, яке і діє зараз.
Для України питання запровадження імпортних мит на зерно, з одного боку, важливе і створює ризики.
У І кварталі 2023 р. саме Туреччина була найбільшим покупцем української пшениці, імпортувавши її на 168,8 млн. доларів – це 17,7% від усього її експорту. У тому числі в березні Туреччина імпортувала українську пшеницю вартістю 70,9 млн. доларів (20,5% експорту пшениці у березні). По ячменю залежність була ще вища – за І квартал 2023 р. українського ячменя ввезли на 52,7 млн. доларів (42,1% від усього експорту ячменя за І квартал), зокрема у березні на 17,3 млн. доларів або 38,8% від всього експорту українського ячменя у березні.
- З іншого боку, ця заборона може не занадто сильно вдарити по Україні, оскільки, по-перше, для тих турецьких імпортерів, які закуповують сировину виключно для подальшого експорту готової продукції (макарони, борошно, кондитерські вироби) імпортні ставки, імовірно, залишаться на старому рівні. Хоча, імовірно, обсяги бюрократичної тяганини для таких імпортерів розширяться.
- Є прогнози, що пізніше цього року згадане мито на рівні 130% може бути скасовано, після того, як турецькі сільгоспвиробники реалізують значну частину власного врожаю. За оптимістичними прогнозами, це може статися навіть вже у липні 2023 р. – із початком нового маркетингового року.
У той же час цей крок Туреччина зробила на фоні доволі негативної ситуації із експортом української сільгосппродукції.
По-перше, створення проблем для зернового коридору з боку рф продовжується. І є вірогідність того, що в середині травня рф заявить про вихід із зернової угоди. Ми писали раніше, що це ще залежить у т.ч. від результатів виборів у Туреччині, але активне нагнітання ситуації (у т.ч. нещодавні заяви міноборони рф щодо атаки українських надводних безпілотників з використанням маршрутів зернового коридору) – це крок на зрив угоди.
По-друге, 4 східноєвропейських країни (Польща, Угорщина, Болгарія і Словаччина) запровадили в одноосібному порядку заборону на імпорт значної частини української сільгосппродукції. Єврокомісія пізніше погодила заборону на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, а вчора – і соняшникової олії. Румунія заборону не запровадила, але зробила значно більш жорсткими умови транзиту – у т.ч. опломбування вантажів.
Український уряд і профільне міністерство протягом близько півроку не реагували на ситуацію із експортом сільгосппродукції з України в ЄС, і на всі майже панічні сигнали з сусідніх країн східної Європи з цього приводу.
Зараз цією бездіяльністю під загрозу поставлено подовження скасування мит і квот на імпорт української продукції в ЄС ще на один рік. Прийняття рішення щодо цього було відкладено – поки що до 28 квітня.
- Рішення про скасування на один рік мит і квот на імпорт українських товарів до ЄС було прийнято в червні 2022 р. І державна влада України до цього рішення не мала жодного відношення.
- По суті це рішення було оплачено величезними жертвами українського народу. І ці жертви сформували в ЄС і багатьох європейських країнах величезний кредит довіри і бажання допомогти Україні.
- І цей кредит довіри протягом останніх місяців – принаймні у сфері АПК – витрачався українською владою просто бездарно, не провівши ані попередніх переговорів, ані активувавши механізми співпраці з ЄС, які передбачає Угода про Асоціацію і про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі.