За даними ЗМІ, обсяги виробництва у металургії впали на 75%. У січні-березні 2023 року виробництво чавуну, сталі та прокату в Україні впало втричі порівняно з тим же періодом 2022-го.
- Обсяги виробництва чавуну за вказаний період склали 1,20 млн т (34,3% щодо січня-березня 2022 р.), сталі – 1,24 млн т (33,8%), прокату – 1,03 млн т (32,1%). Всього ж за 2022 рік основні виробники продукції чорної металургії відзвітували про падіння випуску продукції на 70-75%.
Окрім війни, ракетних обстрілів, окупації міст і відповідно втрат потужностей, однією з найсерйозніших проблем для металургів стало обмеження транспортних можливостей.
- Адже колись експорт йшов великими партіями саме морським транспортом. З початком війни цей шлях відкритий тільки для продукції українського АПК.
- А для металургів вимушеною альтернативою став залізничний транспорт, який не готовий до нової місії – не було вагонів через різну ширину колії в Україні та Європі, мало вантажних потужностей на кордоні, не вистачало пропускної можливості на прикордонних переходах.
- У результаті «Укрзалізниця» перевезла своїми вагонами майже на 46 млн тонн руди менше ніж у 2021-му (мінус 59,2%), і на 57,8% менше за чорні метали.
Як зазначають учасники ринку, влада раніше говорила про наміри розширити зернову угоду, додавши в неї металопродукцію. Однак далі заяв справа не зайшла.
- Міністр економіки України Юлія Свириденко на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) заявила, що Україна хоче розпочати експорт сталі у рамках «зернової угоди».
- Раніше Федерація роботодавців України зазначала, що розблокування експорту через морські порти стане фундаментом для відновлення економіки нашої країни та безпеки у цілому регіоні. Це дасть Україні 10% до ВВП та 135 млрд грн податкових надходжень, а також дозволить відновити понад 500 тисяч робочих місць.
Оскільки експорт є важливою частиною економіки України, необхідно знайти шляхи вирішення цих проблем.
Одним з можливих рішень є відновлення морського транспорту, що дозволить збільшити обсяги експорту металопродукції та забезпечити збалансовану ситуацію на ринку. На додаток до цього, необхідно також розвивати залізничний транспорт, щоб забезпечити альтернативний шлях експорту. Однак реалізація цих ідей залежить не лише від України.
Орієнтація на експорт сировини ускладнює розвиток внутрішнього виробництва та введення в експлуатацію нових технологій. Одним з найбільших ризиків є також залежність від коливань цін на метал.
Війна і може стати тією причиною, яка підштовхне Україну до переорієнтації власних потужностей на експорт кінцевої продукції. Наприклад, розвиток внутрішнього виробництва металоконструкцій та машинобудування допомогли б створити нові високотехнологічні робочі місця. Звісно, для цього необхідні значні інвестиції та відповідна регуляторна політика (сприяння) з боку держави