
Організація економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), яка об’єднує 38 найбільш розвинутих економік світу, на які припадає 60% світового ВВП і на вступ до якої Україна подала заявку у липні 2022 р., оприлюднила доволі песимістичні прогнози щодо розвитку української економіки.
Прогнози щодо економіки України більш песимістичні, ніж загальносвітові.
Прогноз по зростанню ВВП України – лише 2% – причому і на цей рік, і на наступний. Тобто покращення ситуації на ближчі півтора роки не передбачається.
Прогноз від ОЕСР щодо ВВП України на 2025 р. збігається із прогнозом Світового банку – там теж прогнозують лише 2%. Такий же прогноз давали і в Єврокомісії (2% на 2025 р.), хоча по 2026 р. там прогноз більш оптимістичний (4,7%).
Показово, що прогнози більшості провідних інституцій більш песимістичні, ніж той прогноз зростання ВВП, який було закладено урядом у державний бюджет на цей рік (2,7%). Що може бути додатковою причиною розширення реального дефіциту держбюджету.
За прогнозами ОЕСР, цього і наступного року дефіцит держбюджету складатиме 19-20% ВВП України. Що приблизно в 5 разів більше довоєнного рівня і в 6,5 разів більше стандарту за Маастрихтськими критеріями Євросоюзу (не більше 3% ВВП).
По інфляції прогнози також не занадто оптимістичні. За підрахунками ОЕСР, середньорічна інфляція в Україні цього року складатиме 13,2%, хоча і, імовірно, дещо знизиться наступного року.
Як пояснюють у звіті ОЕСР, «очікується, що інфляційний тиск залишиться високим у найближчій перспективі через обмежену пропозицію, а також через те, що зростання вартості робочої сили та вищі ціни на енергоносії для виробників переносяться на роздрібні ціни. Прогнозується, що ціни на енергоносії та продовольство стабілізуються у 2026 році, що дозволить певним чином пом’якшити інфляційні процеси».
Також кидається в очі, що за прогнозом ОЕСР, цього року і наступного негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу буде вдвічі гіршим, ніж у 2024 р. – погіршення з -7,2% ВВП до -15% ВВП. По суті, поточний рахунок платіжного балансу показує скільки іноземної валюти заходить і виходить з економіки країни. Такий доволі високий дефіцит платіжного балансу може чинити тиск на валютний курс гривні.
Частково про підстави для такого негативного прогнозу дає статистика по зовнішній торгівлі. Нагадаємо, що за І квартал 2025 р. експорт товарів з України знизився на 6,9%, а імпорт – зріс на 14,7%. Це призвело до різкого зростання дефіциту по зовнішній торгівлі до 8,51 млрд. доларів.