25 січня Президент України Володимир Зеленський зазначив «Можна констатувати, що цей локдаун виправдав себе…».
Проте, за оцінкою соціологів, підтримка цієї ініціативи серед населення знизилась (у грудні її підтримували 56%). 40% вважають, що це запровадження карантину зменшить рівень захворюваності (у грудні – 52%), 55% – протилежної думки. Навіть серед тих, хто підтримує локдаун, третина не вважає його ефективним.
Водночас, зниження офіційної статистики нових випадків захворювання поки що не може однозначно вказувати на те, що українці стали менше хворіти на COVID-19. Про це йдеться у дослідженні Київській школі економіки за 21 січня. «Нашу думку підтверджує найвищий у Європі коефіцієнт позитивних випадків і госпіталізації, кількість яких тримається практично на одному рівні з грудневими показниками». Найвищий коефіцієнт виявлення позитивних випадків (25%) і найнижча кількість тестів все ще не дозволяють Україні покинути п’ятірку країн із найкритичнішою ситуацією з COVID-19 у Європі.
Проте, політика боротьби з коронавірусною інфекцію в Україні й надалі залишається незрозумілою і необґрунтованою. Незрозумілими є дати впровадження карантину. Ріст захворювань почався у вересні, але на початку осені карантин не вводили.
При цьому карантин необхідне, передусім, аби підготувати лікарні та лікарів боротьби з коронакризою, закупити кисень, ШВЛ, впровадити систему моніторингу. Проте, нічого цього так і не було зроблено. Майже за рік з часу появи COVID-19 нічого не змінилося.
Крім того, за словами «слуги народу» Радуцького в Україні зараз немає лабораторії, здатної виявляти штами COVID-19. Майже через рік після початку пандемії в Україні все ще немає обладнання, яке може проводити секвенування (виявлення нових штамів) зразків коронавірусної хвороби. Ця ситуація є неприпустимою, країна фактично позбавлена можливості оперативно реагувати на біологічні загрози.
Більше того, за інформацією Голови Рахункової палати України Валерія Пацкана, на доплати медикам у Фонді боротьби з COVID-19 не використали 116 млн. грн., або майже 35% від запланованої на 2020 рік суми. І це йдеться лише про додаткові виплати працівникам закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ.
Такими діями влада демонструє своє ставлення до медиків і до всієї системи охорони здоров’я в цілому. Медики, які сьогодні перебувають на передовій і рятують життя українців, не отримали належної фінансової підтримки, хоча гроші на це були передбачені. Тому складається враження, що це – навмисні дії чинної влади, аби ще більше підірвати медичну сферу в країні.