
В Україні парламент – Верховна Рада – завжди відігравав ключову роль для виходу із кризових ситуацій і порятунку країни.
Так було при ухваленні Декларацій про суверенітет і компромісу після Революції на граніті у 1990, при проголошенні Незалежності у 1991, при розв`язанні кризи влади у 1993-94, ухвалення Конституційного договору у 1995 і Конституції у 1996, зміни ліво-популістського керівництва ВР у 2000-01, знаходження компромісів після Помаранчевої революції у 2004 і Революції гідності у 2014…
Саме в парламенті знаходились рішення, які зберігали єдність країни, дозволяли уникнути протистояння і знайти мирне розв`язання конфлікту.
На жаль, Верховна Рада України, обрана у 2019 році під гаслом «зробимо їх разом», поки не демонструє спроможності до таких дій. Для ухвалення потрібних рішень – зокрема, формування Уряду національної єдності і порятунку, прийняття необхідних законів – потрібні 226 голосів; для певності – 230-240 народних депутатів.
Однак серед «слуг» поки розуміння своєї ролі немає. Вони, слідом за Головою ВР Стефанчуком, слухняно виконують вказівки «менеджерів» президентського офісу. Заганяючи проблеми країни дедалі глибше.
«Європейська Солідарність» вимагає натомість ухвалення рішень, які нагально необхідні для перемоги України у війні:
- Заборони в Україні московської церкви, яка оголосила нам «священну війну» і працює як п`ята колона в рясах;
- Створення Тимчасової слідчої комісії для контролю за створенням фортифікацій, які зберігають життя українських воїнів;
- Створення Тимчасової слідчої комісії для контролю за поставками безпілотників, які дозволяють нищити московські орди;
- Внесення змін до закону про мобілізацію для гарантування прав військовослужбовців (встановлення граничного терміну служби у 36 місяців, гарантії служби за спеціальністю, захисту бронювання співробітників стратегічно важливих підприємств тощо).
Для того, щоб парламент усвідомив свою роль, «Європейська Солідарність» вживатиме всіх конституційних засобів переконання, аби «слуги» з «зелених кнопочок» могли стати представниками Українського народу.
