Верховна Рада стабільно отримує найнижччі рейтинги довіри серед усіх органів влади.
Найбільше до цього призводить цілеспрямована інформаційна політика на «Єдиному марафоні», соціальних мережах і особливо – анонімних телеграм-каналів президентського офісу. Там – шельмування законодавчого органу і вішання усієї провини за проблеми країни на «депутатів».
Також дається взнаки ігнорування рішень ВР виконавчою владою – від президентського офісу і Кабміну до міністерств і ДБР.
Закони вихолощуються підзаконними актами (зокрема, виплати військовим та надання відстрочки від мобілізації обумовлюються надмірними адміністративними вимогами, відсутніми в законах).
Посадові особи не з’являються за викликом Верховної Ради.
Висновки тимчасових слідчих і спеціальних комісій парламенту ігноруються.
Матеріали Рахункової Палати про багатомільярдні корупційні оборудки ідуть у стіл – хоча половина (!) опитаних саме з корумпованістю влади Зеленського пов’язує невиконання нею обіцянок.
Але величезна частка відповідальності за таке ставлення до парламенту лежить на його керівництві і «монобільшості».
- Хоча реально «слуги» давно не можуть проводити рішень без уламків опзж і олігархічних груп та депутатів, їх представник досі удає на Погоджувальній раді, ніби розпоряджається 250 голосами, і ветує/забороняє розгляд будь-які ініціативи опозиції.
Саме Голова ВР Стефінчук і його заступник Корнієнко, а також «слуги» загалом допустили, що парламент сприймається як додаток з кнопочками для президентського офісу.
Кричущий приклад – кадрові призначчення в уряді.
- Відповідно до 83 статті Конституції, саме коаліція у ВР (або фракція, яка має її повноваження) пропонує прем’єрові кандидатури на посади в уряді. Однак «слуги» хизуються тим, що не знають, які кандидатури і коли подаватимуться. Чекають команди з «офісу».
Так само – попри прямі зауваження Європейського Парламенту – діють принизливі норми щодо контролю за закордонними відрядженнями депутатів.
- Відтак досвідчені депутати – президент Порошенко, колишні члени уряду і співробітники президентської адміністрації з «Європейської Солідарності» та інші – не можуть компенсувати непрофесійності та невігластва нинішньої влади на міжнародній арені. Результат – затримка з західною допомогою, торговельні війни з сусідами і загальна втрата інтересу до України.
Натомість, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, разом понд 70% українців підтримують не президентську форму правління, а якусь із форм, яка передбачає значну роль парламенту.
Це – в традиціях українського суспільства. Попереднім скликанням вдавалось відповідати на цей запит, знаходячи вихід із складних ситуацій.
Нинішньому скликанню теж уже скоро доведеться відповідати на питання управління країною, які стануть руба.
Для створення рятівного уряду професіоналів – Уряду національної єдності – вистачить і половини списочного складу «слуг».
Невдовзі кожен «слуга» змушений буде обрати, до якої половини належати.