Поточна аналітика

Пенсійна несправедливість офіційно визнана, але дій немає

Влада нарешті визнала очевидне — пенсійна система не працює, а індексація є фікцією.

Пенсії розраховуються за застарілими формулами, які не враховують реальні зарплати, що призводить до знецінення виплат для мільйонів українців.

Найабсурдніше — про це говорить сам представник монобільшості, яка має усі повноваження, щоби цю проблему вирішити. Але замість дій — лише констатація провалу.

Коли представник правлячої партії публічно визнає, що мільйони українських пенсіонерів отримують занижені пенсії через «перекручену формулу» — це не аналіз, це політична відповідальність.

Пан Гетманцев не просто коментатор, а голова фінансового комітету парламенту, який протягом кількох років мав усі важелі впливу, щоб ініціювати й провести необхідні зміни. Натомість — роками зберігається несправедливий підхід до індексації, який позбавляє людей чесно заробленої пенсії.

Сьогодні ми маємо ситуацію, коли у 2025 році пенсії нараховуються на основі зарплат за 2014–2016 роки. Це — не просто технічна помилка, це свідоме зволікання з боку уряду, що перетворило індексацію на фікцію.

Навіть за словами самого Гетманцева, люди отримують у два рази менше, ніж мали б. В умовах війни, коли кожна копійка має значення, держава фактично знецінює працю старшого покоління.

І все це на фоні гучних заяв уряду про «удосконалення пенсійної системи», яке на практиці виявляється відкладанням реформ і красивим піаром. Якщо влада знає про проблему — чому не діє? Чому президент, уряд і більшість у парламенті не внесли змін у формулу, яка очевидно шкодить людям? Бо реформи замінено на відписки, а відповідальність — на декларації.

Індексація пенсій має бути прозорою, справедливою та відповідати економічним реаліям. Формула розрахунку має базуватися на актуальній зарплатній статистиці, а не на «усереднених» даних з довоєнних років. Особливо в час війни держава зобов’язана дбати про людей, які усе життя працювали на неї, а не залишати їх сам на сам із бідністю.

Влада має або визнати свою нездатність провести пенсійну реформу, або нарешті розпочати реальні дії: оновити формулу, закласти в бюджет індексацію за реальними показниками, і головне — забезпечити гідне життя для пенсіонерів, а не виживання.