Понад два з половиною роки після початку повномасштабної війни в Україні ситуація з підготовкою новобранців ЗСУ викликає серйозне занепокоєння.
За даними Financial Times, на фронті в Донецькій області українські командири та солдати повідомляють про катастрофічну нестачу бойової підготовки та мотивації серед нових піхотних підрозділів.
Багато новобранців старші за 40 років, не мають попереднього бойового досвіду, що призводить до швидких втрат під час ротацій. Командири стверджують, що 50-70% нових солдатів гинуть або зазнають поранень протягом перших кількох днів (в основному зазнають поранень – але це також серйозна проблема).
Недолік належної підготовки, старі радянські методи навчання та відсутність реального досвіду у тренерів стали основними причинами таких втрат. Ситуація ускладнюється відсутністю ротацій та відпочинку для досвідчених бійців, що призводить до виснаження та емоційного вигорання.
Українські військові командири наголошують на тому, що критично важливо звертати більше уваги на психологічну і фізичну підготовку новобранців, адже багато з них «завмирають» на полі бою, не наважуючись відкрити вогонь, що часто призводить до фатальних наслідків.
Вже понад два з половиною роки триває війна, але влада так і не спромоглася ефективно організувати процес підготовки новобранців. В результаті цього велика частина нових мобілізованих не готові до реальних бойових дій, що призводить до катастрофічних втрат на фронті.
Старі радянські методики навчання, які все ще використовуються, не відповідають сучасним реаліям війни. Тренери без реального досвіду не здатні підготувати новобранців до виживання в умовах інтенсивного бою, що є серйозним прорахунком з боку військового керівництва та уряду.
Відсутність належних ротацій та реабілітації для досвідчених військових призводить до масового вигорання та виснаження на фронті. Це свідчить про неспроможність уряду забезпечити адекватні умови для захисників України.
Проблеми посилюються через байдужість військових комісарів та відсутність індивідуального підходу до рекрутів.
Негайні зміни системи підготовки відповідно до стандартів НАТО має стати головним пріоритетом – поруч із встановленням справедливого терміну служби та механізму ротацій. В умовах війни якісна підготовка військових має бути пріоритетом, а не додатковою опцією.