Поточна аналітика

Після квітів, ювелірних прикрас, кави, місцевого туризму податкові емісари влади зацікавилися суші-ресторанами

Іноді влада нагадує один великий «Держфінмоніторинг» часів Філіпа Проніна – коли українцям блокують рахунки за 50 гривень, скинутих родичам, і не бачать абсолютно жодних порушень у виведенні сотень мільйонів гривень Міндічу і іншим друзям Зеленського.

Раніше податківці звертали увагу на ринки квітів, ювелірних прикрас, кави, місцевого туризму. Тепер до цього переліку «потенційних жертв» влади приєдналися і суші-ресторани.

Показово, що хоча на кожному із цих ринків є і великі гравці, але на них працює чимало і представників явно малого бізнесу, які не мають значних можливостей для лобізму власних інтересів.

Як і по інших ринках, головне звинувачення на адресу суші-ресторанів – це використання схем подрібнення, з використанням фізичних осіб-підприємців. Мовляв, це дозволяє, передовсім, уникнути сплати ПДВ.

Щоправда, представники влади не задумуються, чому бізнес всіма силами намагається не мати справи з ПДВ – причина не лише в спробі зекономити, але й у обтяжливості адміністрування, у порушеннях навколо податкових накладних, тощо.

Крім схем із ФОПами, суші-ресторанам закидають і заниження офіційних зарплат. Мовляв, середня зарплата сушиста складає 44,5 тис. грн. при тому, що часто офіційно співробітників оформлюють лише на мінімальну зарплату (зараз це 8647 грн.), а решта сплачується «в конверті» без податків і єдиного соціального внеску.

Але насправді ця схема поширена по багатьох різних галузях і ринках по всій Україні. Щоб це побороти, потрібен системний підхід з детінізації зарплат – у т.ч. через стимули для бізнесу.

Владасподівається з суші-ресторанів витиснути додатково 1,5-2 млрд. грн. податків на рік. Але більш імовірним варіантом буде те, що мережі через додатковий тиск держави почнуть зменшувати масштаб бізнесу. І чимало теперішніх ФОПів і співробітників суші-бізнесу з власних, нехай і частково сірих заробітків перейдуть на соцвиплати із безробіття від держави.

Реальне вирішення проблем – це наведення порядку з ПДВ (повернення автоматичного відшкодування), спрощення адміністрування та давно назрілі кроки з підтримки легальних доходів. А вигадувати велосипед, атакуючи ринок за ринком – нічого, крім подальшого скорочення економіки, не принесе.