Як повідомляє Міністерство торгівлі, промисловості і енергетики Республіки Корея, з 24 лютого 2024 р. Південна Корея посилить експортний контроль до рф і Білорусі за 682 категоріями товарів, які потенційно можуть бути товарами подвійного призначення і використаними для військової агресії проти України.
Зокрема, мова йде про експорт акумуляторних батарей, великих транспортних засобів, важкого будівельного обладнання, деталей для літаків і машин. До переліку також увійшли вживані автомобілі з двигунами об’ємом 2000 куб. см, які становлять значну частину експорту автівок до росії.
Після введення в дію даного рішення перелік товарів, щодо яких здійснюється посилений експортний контроль при їх експорті до рф чи Білорусі, розшириться до 1159 позицій.
Нагадаємо, Південна Корея почала запроваджувати обмеження на експорт власних товарів до рф і Білорусі відразу після початку повномасштабної війни рф проти України. Спочатку Сеул прийняв рішення контролювати експорт до росії на рівні, аналогічному економічним санкціям США та ЄС, запровадженому після вторгнення рф в Україну. По суті, експорт стратегічних товарів і технологій було обмежено відразу.
Трохи пізніше, наприкінці березня 2022 р., Південна Корея також обмежила експорт 57 нестратегічних товарів і технологій до рф і Білорусі. Тоді мова зокрема йшла про експорт комп’ютерної техніки, низькопродуктивних напівпровідників.
Відповідно, за процедурою, південнокорейські компанії, які хочуть експортувати до рф товари з переліку експортного контролю до рф чи Білорусі, мають проходити спеціальну доволі ускладнену процедуру погодження.
Південна Корея – це великий технологічний центр Азії, один з т.зв. «азійських тигрів». Вона виробляє чимало техніки і володіє значними технологіями, які цікавлять рф. Один з основних «чеболів» (великих фінансово-промислових груп) Південної Кореї – Samsung Electronics – зараз 2-й найбільший виробник мобільних телефонів у світі (минулого року поступився лідерством Apple, але контролює 19,4% світового ринку, 226 млн. екземплярів поставлено минулого року).
При цьому уряд Південної Кореї у співпраці з чеболями зараз активно намагається розвивати виробництво мікросхем, напівпровідників. Аби скласти конкуренцію в першу чергу Тайваню і також Японії, конгломерат кількох провідних корейських компаній – у т.ч. Samsung Electronics, SK Hynix, планує до 2047 р. витратити понад 470 млрд. доларів на створення біля міста Пхьонтек найбільшого у світі кластера з виробництва мікросхем (13 нових заводів, 3 дослідницькі центри, тощо). Планується, що вже до 2030 р. кластер зможе щомісяця виробляти по 7,7 млн. чипів, а частка Південної Кореї у світовому виробництві мікросхем зросте з нинішніх 3% до 10%.
Нагадаємо, позиція Південної Кореї щодо війни рф проти України хоч і проукраїнська, але дещо обережна і амбівалентна. Так, з одного боку, корейські компанії дуже неохоче залишали російський ринок. Також Республіка Корея утримується від прямих поставок озброєння Україні. І це при тому, що Корея має величезні запаси 155-мм снарядів. Коли в грудні 2023 р. Washington Post опублікував статтю про те, що Південна Корея через непрямі поставки через європейські країни поставила Україні більше 155-мм снарядів, ніж усі європейські країни, місцевий Міноборони поспішив спростувати цю інформацію, нагадавши, що Сеул надає Україні лише гуманітарну допомогу і деяке обладнання. До речі, нещодавні «загравання» Путіна з Північною Кореєю можуть мати на меті не лише отримання снарядів і ракет від КНДР, але і бути сигналом для Сеула не постачати озброєння Україні. У той же час Сеул значною мірою діє у фарватері політики США, якщо Вашингтон наполягатиме – Сеул, імовірно, погодиться.
З іншого боку, ще минулого літа Сеул заявляв про можливу участь Південної Кореї у близько 5 тис. проектах відбудови в Україні загальною вартістю до 52 млрд. доларів. Зокрема, південнокорейська Ssang Yong у жовтні минулого року розглядала можливості для участі у проектах відбудови в Київській області. Інша корейська компанія POSCO у листопаді 2023 р. мала зустріч з урядом України і висловила зацікавленість у інвестиційних проектах в аграрній промисловості з акцентом на переробці, металургії з використанням зелених технологій та будівництві з повним циклом виробництва матеріалів на території України.