Європейський Союз 4 листопада затверджує п’ятий транш фінансування для України в межах програми Ukraine Facility – загалом €1,95 млрд, з яких €1,35 млрд становитиме новий транш, а ще приблизно €600 млн – це виплата за реформу, проведену із запізненням (оновлення законодавства про АРМА).
За правилами ЄС, такі кошти можна отримати навіть у разі затримки з виконанням реформ – якщо вона не перевищує одного року.
Водночас ЄС частково «оштрафував» Україну, утримавши близько третини від запланованої суми п’ятого траншу, оскільки дві реформи, передбачені на ІІ квартал 2025 р., досі не виконані. Йдеться про перевірку декларацій доброчесності суддів і цифровізацію виконавчого провадження. Якщо до кінця ІІ кварталу 2026 р. ці реформи не буде завершено, відповідні кошти Україна втратить.
У статті УП зазначається, що за результатами виконання індикаторів програми за перший та другий квартали 2025 р. Україна отримала значно менше коштів, ніж було заплановано – замість близько €4,5 млрд отримано ≈ €3,05 млрд. Таким чином, «штраф» за невиконані реформи склав понад €1,4 млрд.
Автор попереджає: якщо динаміка не зміниться, Україна може опинитися в «піке зриву зобов’язань», коли відсутність реформ призводитиме до дедалі гірших наслідків і більших втрат фінансування.
Європейська комісія, фактично, виставила чинній українській владі чіткий рахунок за хронічне затягування реформ. Рішення ЄС виплатити Україні черговий транш із частковим «штрафом» за невиконання індикаторів демонструє, що у Брюсселі вже не ведуться на виправдання Банкової про воєнний стан як універсальну причину бездіяльності.
Європейські партнери підтримують Україну фінансово, але очікують реальної, а не декларативної боротьби з корупцією, незалежного правосуддя й ефективного управління державними активами. Саме ці сфери – судова реформа, цифровізація виконавчого провадження, очищення АРМА – стали «лакмусовим папірцем» для оцінки політичної волі влади рухатися у напрямку європейської інтеграції.
Невиконання умов Ukraine Facility свідчить про адміністративну неефективність та про можливий політичний саботаж реформ, які зачіпають інтереси владної вертикалі. Банкова намагається утримати контроль над ключовими антикорупційними і судовими інституціями, що суперечить логіці європейських стандартів верховенства права.
Для України це рішення Ради ЄС має стати серйозним сигналом: без реальних кроків у сфері верховенства права, прозорості та підзвітності держава ризикує втратити не лише мільярди євро фінансування, а й довіру партнерів. Толерантність ЄС не безкінечна – він чітко продемонстрував, що фінансова допомога буде прямо пов’язана з виконанням реформ.
А отже, спроби Зеленського представити часткове надходження коштів як власне «досягнення» – це політична маніпуляція, покликана приховати провали уряду й парламентської більшості.
Україні потрібне переосмислення самої логіки управління – з поверненням до європейських принципів демократії, балансу влад і незалежності антикорупційних інституцій.
Саме цього вимагає не лише ЄС, а й українське суспільство, яке платить ціну за війну і має право на чесну, відповідальну владу.