Два тижні Державна податкова служба і Міністерство фінансів України активно лобіюють законопроект про надання доступу представникам Державної податкової служби до банківських рахунків українців.
Цей законопроект було схвалено Кабінетом Міністрів України 29 квітня 2025 р.
При цьому законопроект передбачає доступ Державної податкової служби не лише до рахунків українців, але й до інформації про банківські сейфи, які орендовані українцями.
Як завжди, це все робиться під позитивним лозунгом євроінтеграції, зокрема, навіть назва законопроекту звучить так: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPА)”.
30 квітня 2025 р. цей законопроект було подано до парламенту (№13233). І також в підтримку йому подано другий урядовий законопроект – №13238 – «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)». Станом на момент написання цього матеріалу самі тексти цих законопроектів і супровідна документація до них ще не доступні.
Ця абревіатура SEPA, дійсно, дуже знайома багатьом європейцям. Вона розшифровується як Single Euro Payments Area. І вже певним стандартом є те, що власник рахунку у країнах Євросоюзу може не лише здійснювати перекази, у т.ч. формувати регулярні щомісячні або щоквартальні перекази, але також надавати певним органам чи організаціям (не лише податковій службі, але також ЖКГ-підприємствам, постачальникам електроенергії, Інтернету, операторам мобільного зв’язку, тощо) дозвіл на те, щоб вони самі могли знімати з рахунку платника необхідну суму. Наприклад, у Німеччині цей дозвіл називається SEPA-Lastschrift.
З одного боку, це вимагає певного рівня довіри, але з іншого – це додаткова зручність, адже іноді суми платежів змінюються, здійснюються перерахунки, тощо – і власнику рахунка не треба за цим слідкувати – усі необхідні платежі будуть сплачені вчасно і в повному обсязі.
Проблема у тому, що якраз в Україні такого рівня довіри немає. Насправді, у Німеччині податкова за наявності податкового боргу і значного періоду його несплати (як правило, більше року) може навіть без SEPA-Lastschrift стягнути необхідну суму з рахунку боржника, або навіть заблокувати рахунок – навіть без судового рішення. І до цього ставлення у місцевому суспільстві є нормальним. Але, дійсно, рівень довіри до дій податкової (в Німеччині це називається Finanzamt) там на порядок вищий, ніж в Україні.
Що передбачає схвалений урядом законопроект – передовсім, створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, який адмініструватиме Державна податкова служба.
Відповідно, проект визначає перелік субʼєктів, які будуть зобов’язані надсилати до ДПС інформацію про рахунки та індивідуальні банківські сейфи, якими розпоряджаються українці.
Також проєкт передбачає створення реєстру кінцевих бенефіціарів трастів або інших подібних утворень, який також адмініструватиме ДПС.
Мінфін обіцяє, що інформація про рух і залишки коштів на рахунках та про вміст сейфів поки що не передаватиметься до таких реєстрів. Але ключовими словами у цій обіцянці є слова «поки що».
Насправді, ніхто не виступає проти більшої прозорості банківської системи України, але проблема в тому, що орган, який отримає доступ до конфіденційних банківських даних мільйонів українців – Державна податкова служба – має дуже неоднозначну репутацію.
І є ризик, що ДПС і загалом теперішня українська влада зможуть використовувати отриману інформацію у власних корисливих інтересах – починаючи від тиску на політичних опонентів і закінчуючи продажем отриманої інформацію про рахунки українців через даркнет. Тому питання відповідальності чиновників за розголошення отриманої інформації має бути врегульовано надзвичайно жорстко.
І що ще викликає навіть не пересторогу, а певну огиду – це те, що ДПС та Мінфін намагаються реалізувати свої корпоративні (може й навіть особисті) інтереси під лозунгом євроінтеграції. Вважаємо, що такі дії несуть ризик дискредитації самої ідеї європейського напрямку розвитку України в українському суспільстві.
Проти подібних ініціатив щодо доступу ДПС до банківської таємниці раніше виступали Нацбанк, а також керівництво Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики. Зокрема, його глава Данило Гетманцев обіцяв, що немає жодних шансів, що такі ініціативи будуть ухвалені до кінця роботи парламенту діючого скликання. Тож є гарний шанс перевірити, наскільки Гетманцев дотримується своїх обіцянок.