Лише днями російські ЗМІ повідомили, що в Пекіні заборонили зустрічі своїм топ-менеджерам та чиновникам із підсанкційними членами російської делегації, як став відомим ще один негативний для Кремля сигнал.
Про це повідомили в агенції Reuters з посиланням на джерела з-поміж високопоставлених китайських чиновників та представників нафтогазової галузі країни.
Пекін дав “зелене світло” проекту Лінія D, за яким із Туркменістану імпортуватиметься 30 млрд кубометрів щорічно.
Таке рішення в Китаї ухвалили навіть попри те, що туркменський газ коштує Китаю на 30% дорожче за російський, а переговори про знижку з Ашхабадом так і не принесли результату.
За даними джерел Reuters, державна CNPC розпочала розробку техніко-економічного обґрунтування 200-кілометрового інтерконектора від кордону Сіньцзяна з Киргизією до китайського міста Уцзя як перший пункт прийому. Будівництво може розпочатися вже наступного року.
І це попри те, що 2022 році за трьома діючими трубопроводами Китай імпортував з Туркменії 35 млрд кубометрів газу, заплативши за нього $10,3 млрд. російські поставки по запущеному в 2019 році “Силі Сибіру” склали 16 млрд кубів, а їхня вартість виявилася в 2,5 рази нижчою – близько $4 млрд.
Віддаючи перевагу нарощуванню постачання газу із Центральної Азії Пекін не лише демонструє росії здатність обійтися без її ресурсів та послаблює позиції у торгівельно-економічній співпраці. росії вказують на те, що ізольована від решти світу, вона лише один із постачальників, який має змагатися за єдиний серйозний ринок для її газу, який вона може мати поза Європою.
Водночас масштабні енергетичні проекти завязують усе міцніше на Китай і країни Центральної Азії, як ті, що експортують газ, так і ті, які його транзитуватимуть.
А відтак вслід за Кавказом, де від рф дистанціюється навіть Вірменія, росія втрачатиме й залишки свого впливу на центрально-азійські держави, які колись постачали паливо до ЄС через росію.