Євросоюз значно посилює вимоги щодо наявності пестицидів в агропродукції. Зміни ґрунтуються на оцінках харчових ризиків, підготовлених Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (EFSA).
Мова, зокрема, йде про Регламент Євросоюзу 2026/215, який оновлює максимально допустимі рівні залишків (МДР) димоксистробіну, етефону та пропамокарбу у фруктах і овочах, які потрапляють на ринок ЄС.
Димоксистробін ‒ це фунгіцид, який застосовується проти грибкових захворювань. Етефон ‒ це регулятор росту рослин, який використовують для прискорення дозрівання та покращення кольору плодів. Пропамокарб ‒ системний фунгіцид, що застосовується проти ґрунтових патогенів та таких хвороб, як несправжня борошниста роса. Регламент встановлює нові МДР: 0,01 ppm для лимонів та апельсинів, 0,7 ppm для яблук. Ці норми набувають чинності з 19 серпня 2026 року.
Але новий регламент 2026/215 – це лише частина проблеми необхідності гармонізації української системи захисту росли з європейською. У січні 2026 р. ЄС оновив свою регуляторну базу в цій сфері, і хоча вона повною мірою почне діяти з 2028 р., але перехід до неї починається вже зараз.
За оцінкою УкрАгроКонсалт, йдеться про імовірне обмеження понад 100 діючих речовин або про майже половину всього ринку засобів захисту рослин в Україні.
Витрати на засоби для захисту рослин складають близько 7% усіх витрат сільгоспвиробників у сфері рослинництва.
Нові правила змусять виробників коригувати агротехнології, збільшувати кількість обробок і переглядати структуру сівозмін. Це може призвести до втрати врожайності – на 19-23% для пшениці та 11-15% для кукурудзи за несприятливих умов. Також це може негативно вплинути на якість продукції та рівень рентабельності сільгоспвиробників.
З метою збереження і розширення доступу української агропродукції до Євросоюзу Україна взяла на себе зобов’язання синхронізувати українське аграрне виробництво з нормами Євросоюзу до кінця 2028 р.
У січні 2026 р. 4 країни Євросоюзу – Польща, Угорщина, Словаччина і Австрія – звернулися до Ради ЄС зі скаргою на розширення квот щодо експорту української агропродукції до ЄС (у жовтні 2025 р.). І тоді як раз основна вимога цих країн полягала у тому, що аграрний експорт з України має відповідати тим же стандартам, що і продукція, вироблена в ЄС – у т.ч. відповідність вимогам до безпечності харчових продуктів, добробуту тварин, використання пестицидів і антибіотиків, кліматичних стандартів.
Минулого року частка Євросоюзу в експорті української аграрної продукції склала близько 47,5% (хоча в попередні роки перевищувала 50%) або понад 12 млрд. доларів. Серед країн ЄС найбільше Україна експортувала агропродукції до Нідерландів, Італії, Іспанії, Польщі, Німеччини та Бельгії. Поза ЄС великим покупцем української агропродукції залишається Туреччина.
За результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Київської школи економіки, сумарний імпорт з України до ЄС 7 найбільш «проблемних» категорій продукції, на які накладено обмеження після втрати «торговельного безвізу», скоротиться на 55% порівняно з базовим показником 2024 року 2,59 млрд. до очікуваних 1,16 млрд. доларів.
Найрізкіше падіння зафіксовано для звичайної пшениці, експорт якої знизиться на 1,146 млрд. доларів, або на 80%. Очікується скорочення постачань з 6,34 млн. до 1,3 млн. тонн.
Другою найбільш постраждалою категорією є цукор – зниження на 159 млн. доларів, або на 69%, у натуральному вираженні — з 325 тис. т до 100 тис. т.
Негативний ефект від скорочення імпорту м’яса птиці та субпродуктів з України до ЄС оцінюється у 46 млн. доларів (до 368 млн. доларів), ячменю — у 38 млн. доларів (до 100 млн), яблучного соку — у 23 млн. (до 133 млн. доларів).
Влада, як завжди, «проспала» ці зміни – хоча вони є плановими. Але владі ніколи мислити стратегічно…