Згідно з опитуванням, проведеним Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня, 78% українців вважають своєю рідною мовою українську.
Тому, очевидно, що впровадження Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» більшістю українських громадян сприймається абсолютно нормально.
Лише 21% українських громадян не підтримують норму Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання, 55% – підтримують, і майже для 18% українців це байдуже. Великий відсоток «байдужих» українців, напевне, пояснюється тим, що для багатьох мешканців, насамперед, українськомовних регіонів ця норма закону нічого в їх побуті не змінює, а також той факт, що значна частина українських громадян не мають мовних упереджень щодо вживання української мови.
Не дивлячись на те, що лише п’ята частина українців не підтримує норми мовного закону, партія «Слуга народу» активно педалює його скасування повністю або частково. Так, 21 грудня 2020 року у ВРУ було зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (щодо скасування міри реагування у сфері обслуговування населення) № 4528. Законопроектом пропонується вилучити з Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» положення про накладення штрафів за його невиконання, у тому числі у сфері обслуговування. Ідея проекту № 4528 належала відомому українофобу М.Бужанському, але подали його до ВРУ 28 (!!) депутатів від «Слуги народу», у тому числі один з найбільш впливових народних депутатів у фракції «Слуга народу», голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. До речі, це не єдиний випадок коли він підтримав проект українофоба Бужанського – Гетьманцев, практично, підписує всі антиукраїнські законопроекти Бужанського, у т.ч. про використання російської мови при навчанні в школах, назвавши чинну редакцію закону дискримінаційною.
У січні-лютому 2021 року «Слуги народу» у розширеному складі більше 42 «слуг» поставили свої підписи за ігнорування української мови в обслуговуванні споживачів – тоді було внесено до ВРУ законопроекти 4638 і 4638-2, якими робилися спроби законсервувати результати багаторічної русифікації. Тоді «слугам», як і іншим українофобам, дуже заважало те, що з 16 січня набрала чинності норма про українську мову як мову обслуговування при наданні послуг. А разом з тим набрала чинності стаття 57, яка встановлювала порядок накладення штрафів за порушення закону у сфері обслуговування споживачів, у тому числі, за повторне порушення. Проект №4638, внесений 37 (!!) депутатами від СН, пропонував повністю вилучити механізм виконання норми закону про забезпечення обслуговування споживачів державною мовою. Якщо з 2021 року встановлювалися штрафи за невиконання статті 16 Закону про обслуговування споживачів державною мовою, то проектом №4638 ці норми пропонувалося «каструвати», жодних штрафів за порушення не встановлювати. Ще один альтернативний проект від СН №4638-2 (його подали 5 «слуг») був «мякшим» – він пропонував скасувати штрафи за ігнорування державної мови у сфері обслуговування, відтермінувавши на 3 роки з часу набрання чинності Закону про «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
• Потім у червні 2021 року «Слуги народу» взялися за протидію впровадженню української мови у кінематограф. Справа у тому, що згідно з законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, через 2 роки після набрання його чинності, має запрацювати частина 6 статті 23 про мову кінематографу. Згідно з нею, мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України «Про кінематографію».
• Але виявилось, і ця новела дуже муляє «слугам». Двоє депутатів від СН Микита Потураєв і Євгенія Кравчук зробили спробу її відтермінувати… у зв’язку з коронавірусом. Відповідно до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №5554, поданого 15 червня 2021 року, частина шоста статті 23 Закону набирає чинності «через два місяці від дня відміни карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». І цей законопроект вони вперто почали просувати і тільки принципова позиція громадянського суспільства цей «ентузіазм» пригасила.
Ще один їх однопартієць з СН Олександр Санченко подав альтернативний законопроєкт №5554-1 «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції, організаторів культурно-мистецьких заходів в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», де виступив зі схожими пропозиціями. Водночас він пропонує також відтермінувати і положення, згідно з яким «мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова».
Варто зауважити, що цим депутати від СН не лише не поважають 78% українців, які вважають українську рідною, а й своїх виборців, адже, 64% виборців «Слуги народу» підтримують впровадження Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у тому числі, у сферу послуг.