Зокрема у березні 2021 року промислової продукції було вироблено на 4,7% менше, аніж у березні 2019-го, а загалом за перший квартал 2021 року – на 6,2% менше, аніж у першому кварталі 2019-го року.
Тобто у той час, коли тоді кандидат у президенти Володимир Зеленський саме обіцяв українцям «кінець епохи» бідності, а країна йшла на вибори, виробництво промислової продукції в Україні було значно більшим. А сьогодні, коли «слуги» усім розказують про «зростання», насправді воно навпаки є значно меншим, аніж було тоді.
Можливість заявляти про «зростання» промислового виробництва у березні є лише завдяки тому, що у березні минулого року його обвал був ще більшим, аніж цьогоріч. І діючи за принципом «створити проблему, а потім частково її вирішити», слуги сьогодні отримали шанс прозвітуватися про зростання.
Причому не потрібно виправдовуватися Covid-19 чи пов’язаними із ним обмеженням. Адже факти річ уперта. Спад у промисловості розпочався в Україні не з початком пандемії, а з початком роботи в «турборежимі» монобільшості та уряду «слуг» ще восени 2019-го року.
І саме внаслідок цієї роботи ми сьогодні маємо українську економіку загалом та промисловість зокрема в значно гіршому стані, аніж 2 роки тому.
Попри заяви урядовців про зростання промислового виробництва в Україні, воно сьогодні значно нижче, аніж за часів Порошенка.
Зокрема у березні 2021 року промислової продукції було вироблено на 4,7% менше, аніж у березні 2019-го, а загалом за перший квартал 2021 року – на 6,2% менше, аніж у першому кварталі 2019-го року.
Тобто у той час, коли тоді кандидат у президенти Володимир Зеленський саме обіцяв українцям «кінець епохи» бідності, а країна йшла на вибори, виробництво промислової продукції в Україні було значно більшим. А сьогодні, коли «слуги» усім розказують про «зростання», насправді воно навпаки є значно меншим, аніж було тоді.
Можливість заявляти про «зростання» промислового виробництва у березні є лише завдяки тому, що у березні минулого року його обвал був ще більшим, аніж цьогоріч. І діючи за принципом «створити проблему, а потім частково її вирішити», слуги сьогодні отримали шанс прозвітуватися про зростання.
Причому не потрібно виправдовуватися Covid-19 чи пов’язаними із ним обмеженням. Адже факти річ уперта. Спад у промисловості розпочався в Україні не з початком пандемії, а з початком роботи в «турборежимі» монобільшості та уряду «слуг» ще восени 2019-го року.
І саме внаслідок цієї роботи ми сьогодні маємо українську економіку загалом та промисловість зокрема в значно гіршому стані, аніж 2 роки тому.