На нещодавньому Форумі працедавців операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко пожалівся, що однією з найсильніших проблем і для групи «Метінвест», і загалом для металургійної галузі є проблема дефіциту кадрів. Зокрема, на підприємствах «Метінвесту» дефіцит кадрів становить близько 15-20% персоналу.
«Він компенсується понаднормовою працею, роботою у вихідні та залученням підрядників. Це питання залишається відкритим, адже мобілізація потрібна для підтримання обороноздатності країни, і водночас вона обмежує можливості нарощувати виробництво», – пояснив представник «Метінвесту».
Цю думку підтверджує і цьогорічний звіт Ради Бізнес-Омбудсмена (березень 2025 р., але за останні півроку ситуація кращою, точно, не стала). Згідно із опитуванням компаній і підприємців, найбільшою проблемою для бізнесу вже стала мобілізація. 86,7% (це найвищий відсоток по усіх запропонованих для відповіді проблем) опитаних підприємців заявили, що найбільшим викликом для їхнього бізнесу є мобілізація. І друга найбільш поширена відповідь, яка «підкріплює» першу – «недостатність кваліфікованої робочої сили» – 60%. Кадрові питання вже починають за своєю актуальністю і гостротою для бізнесу перевищувати і зміни в податковому законодавстві, і тиск контролюючих органів, і регуляторні бар’єри.
За даними work.ua, найгостріший дефіцит кадрів на робітничих (слюсарі, електрики, енергетики, оператори виробництва) та медичних спеціальностях, у сфері логістики, транспорту, будівництва. Не вистачає у т.ч. водіїв (передовсім, категорії С і СЕ), продавців-консультантів, менеджерів з продажу, кухарів, касирів, вантажників, бухгалтерів, барменів, барист, комірників, менеджерів з роботи з клієнтами. Навіть по тих галузях, де майже ніколи не було проблем із кадрами, зараз спостерігається явний кадровий дефіцит – наприклад, у сільському господарстві (не вистачає механізаторів, агрономів, вчора ми також більш детально розповідали про критичний кадровий дефіцит у сфері овочівництва).
Найскладніше заповнювати свої вакансії малому і середньому бізнесу. Адже якщо у великих компаній є більше ресурсів і можливостей і для виставлення більш конкурентної зарплати, і для соціального пакету (медстрахування, навчання і підвищення кваліфікації, тощо), то у малого і середнього бізнесу такі можливості дуже обмежені. Сильнішою проблема є у прифронтових регіонах.
Дефіцит кадрів продовжує штовхати вгору заробітну плату. За даними work.ua, за останні три роки середня зарплата зросла на 67%, за останній рік – на 22% (орієнтовно з 20,5 до 25 тис. грн.). Тому коли в проект держбюджету на 2026 р. закладається орієнтир середньої зарплати у 30 тис. грн. – це виглядає як цілком реальний показник.
У той же час, всі свої видатки (у т.ч. на зарплату) виробник чи постачальник так чи інакше закладає у ціну товару чи послуги. Зростання зарплат буде і надалі залишатися однією з причин інфляції. Тому як раз бюджетний орієнтир по інфляції на наступний рік (9,9%) виглядає дещо заниженим.
На жаль, у питанні кадрового дефіциту і його впливу на економіку Україна зараз рухається майже за російським сценарієм. На «болотах» з цією проблемою почали стикатися близько 2-2,5 років тому. І там дефіцит кадрів призвів не лише до прискорення інфляції, але й до уповільнення економічного зростання.
Також дефіцит кадрів в рф вже неодноразово призводив до аварій і катастроф в роботі транспортної, житлово-комунальної інфраструктури – від падіння пасажирського автобусу в Нєву (коли водій, який працював підряд кілька змін, заснув за кермом) і до неможливості швидко полагодити системи опалення взимку під час 20-градусного морозу, оскільки чимало робітників або пішли до армії окупантів, або на заводи військово-промислового комплексу.
Один із можливих напрямків послаблення кадрового дефіциту – більш активне залучення внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За даними Мінсоцполітики, минулого року з 2,1 млн. працездатних ВПО офіційно працевлаштовані були лише 800 тис. – тобто близько 38%.
Також проблему можна було б дещо послабити шляхом більш розумної політики мобілізації і, зокрема, більш прозорої і обґрунтованої моделі бронювання працівників.