Виходячи з даних міністерства фінансів рф, за результатами І півріччя 2024 р. надходження від податку на прибуток підприємств до бюджетів регіонів рф знизилися на 10%. Порівняно з аналогічним періодом попереднього року, втрати склали приблизно 400 млрд. рублів.
За законодавством рф, податок на прибуток сплачується здебільшого в регіональні бюджети (85% надходжень в регіональні бюджети, 15% – в федеральний). І це є один із головний наповнювачів регіональних бюджетів, забезпечує близько третини їхніх надходжень. Відповідно, падіння доходів по одному з основних податків регіональні бюджети відчувають доволі гостро.
Податок на прибуток був одним із тих податків, які у липні 2024 р. російський парламент вирішив збільшити – ставка по ньому зросла з 20 до 25%.
російський уряд сподівається, що підвищення ставки вже наступного року дасть додатково бюджетній системі рф 1,6 трлн. рублів. Насправді, з точки зору додаткових доходів, підвищення ставки по податку на прибуток було значно більш важливим для рф, ніж підвищення ставки по податку на доходи фізосіб, про яке всі в рф обговорювали.
Але як показують результати І півріччя, ці сподівання можуть і не справдитися.
Основне падіння по цьому податку відбулося передовсім у вугільних регіонах рф. Вугільна галузь рф зараз переживає повномасштабну кризу, про що ми вже неодноразово згадували (там і суттєві проблеми з експортом, і з логістикою). Звичайно, найбільші проблеми в Кемеровській області, яка забезпечує 80% видобутку коксівного вугілля і 60% видобутку кам’яного вугілля в рф. По Кемеровській області доходи регіонального бюджету по цьому податку впали в півтора рази. Загалом промислове виробництво по Кемеровській області впало на 4,9%.
Також суттєве падіння доходів по даному податку зафіксовано в Бурятії, Мурманській і Новогородській областях та в Єврейській автономній області.
Утім проблема ширша, ніж криза лише у вугільних регіонах. Падіння доходів регіональних бюджетів від податку на прибуток, перш за все, вказує на те, що прибуток підприємств падає.
Справа в тому, що наявна економічна модель рф, чиїми складовими є висока ключова ставка ЦБ рф (18%), яка майже унеможливлює чи занадто здорожчує доступ до кредитних коштів, підвищення податків (у т.ч. разові додаткові податки – на кшталт windfall tax), здорожчання і величезний дефіцит робочої сили – це все дуже скорочує прибутковість компаній.
Також по прибутку б’є і обмеження експортних можливостей, і блокування платежів в іноземних банках (в т.ч. в т.зв. «дружніх країнах»), і зростання вартості високотехнологічного обладнання (яке навіть якщо і доходить до російських підприємств, то вони за це обладнання змушені переплачувати, бо постачається воно сірими обхідними шляхами).
Компанії можуть певний час працювати і без прибутку, але цей час не може бути занадто довгим. Так, втрати прибутку російська держава може компенсувати, що вона і робить, зокрема, у пріоритетному нафтогазовому секторі. Але для більш другорядних секторів – у т.ч. вугільного – коштів на компенсації і субсидії вже не вистачає.