Верховна Рада України 298 голосами – майже конституційною більшістю – ратифікувала угоду з Європейським Союзом про надання кредиту в 90 млрд євро на два роки.
У своєму репертуарі, влада зайнялась шулерством: привʼязали критично важливу угоду до меморандуму, в якому зафіксовані жорсткі маяки по новому оподаткуванню українців. І робить це влада іменем ЄС.
Влада включила у голосування за угоду з ЄС, необхідну для виживання країни, весь пакет своїх непопулярних ініціатив: зокрема, оподаткування міжнародних посилок, оподаткування доходів, отриманих з цифрових платформ, а також заходи, спрямовані на звуження роботи спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу. Додали у пакет… «меморандум» між Україною та ЄС, який прив’язаний до цієї позики.
Вся Верховна Рада опинилась у пастці: не могли поставити під загрозу фінансування Збройних Сил України, а також європейське майбутнє нашої країни.
Влада зуміла штучно поставити ці безсумнівні цінності – безпека України і її європейське майбутнє – у залежність від власних проектів посилення економічного тиску на українців.
Тепер попереду – боротьба за те, щоб ці ініціативи не стали для українців непосильним тягарем.
Петро Порошенко заявляв, що «Європейська Солідарність» буде підтримувати рішення, де враховані її пропозиції. На минулих тижнях стало очевидно, що «слуги» з підпірками не можуть набрати достатньо голосів, аби протягнути будь-яку галіматью через голосування в залі ВР.
Це дає надію, що вимоги професійної роботи над проектами законів будуть почуті. І можна буде напрацювати рішення, які і забезпечать зростання надходжень до бюджету, і не стануть тягарем для українців, і врахують європейський досвід (а він дуже різноманітний). Замість штурмівщини і прикриття іменем ЄС, владі слід розпочати таку професійну дискусію вже вчора. І звикати саме до такого формату роботи.
Хоча б тому, що умовою надання фінансування – і цього разу це прописано безпосередньо в угоді – є боротьба з корупцією, верховенство права і політичний плюралізм.
Що можна зробити в цій ситуації, аби не допустити удару по українцях, і малому бізнесу зокрема?
По-перше, в п.3.1 згаданого меморандуму йдеться про зобов’язання подати законопроект до парламенту («Submit to the Rada a proposal for a law…»), а не прийняти його.
По-друге, підлягають визначенню строки введення згаданих змін в дію. Окремі ЗМІ вже поспішили заявити, що мовляв ПДВ для ФОПів введуть у 2028 р., але це питання ще не врегульовано. Доцільно їх відкласти на ще більш пізній термін або взагалі спробувати обумовити, що такі зміни вступають в силу після вступу України до Євросоюзу – це у т.ч. тема для переговорів з ЄС.
По-третє, варто обережніше ставитися до цифр: заявлена межа в 4 млн. грн. (поріг для ФОП для реєстрації платником ПДВ) з’явилася з копіювання європейського стандарту у 85 тис. євро. Але зараз 85 тис. євро – навіть за офіційним курсом НБУ станом на 29.05.2026 – це вже 4,37 млн. грн., а за ринковим курсом – ще більше.
Тобто принаймні треба відійти від сум в гривнях. Бо інакше – з подальшою інфляцією і девальвацією гривні – такі суми, номіновані в гривнях, будуть додатково все сильніше душити малий бізнес. Можна натомість, як по деяких акцизах, напряму прив’язуватися до курсу євро, або до певної кількості мінімальних зарплат, як вже це використовується в річних лімітах обороту ФОПів для відповідних груп спрощеної системи оподаткування.
А загалом принцип залишається незмінним. Україна потребує компетентного, професійного управління – бо корупцією і невіглаством можновладців користується і ворог, і навіть партнери.
Тому, щоб українці не страждали від некомпетентного управління, все актуальнішим стає питання професійного Уряду національного порятунку.