Прихильники влади заполошно кричать: «Припиніть говорити про корупцію, цим ворог скористається, армія буде не вдоволена!». Речники влади нападають на соціологів у дусі пізнього януковича, обвинувачують у маніпуляціях.
Але – нічого обвинувачувати дзеркало.
Нинішня влада дуже вправно критикувала опонентів. Але самі позиції тримають дуже слабко. А ситуація вимагає рішучих і небанальних дій – які єдині можуть вивести із пастки.
Дій, щоб і суспільство, і партнери України повірили, що урок пішов на користь. Інакше наступних уроків не уникнути.
Перше. Фігуранти корупційних розслідувань, включно з мешканцями президентського офісу, мають полишити свої посади.
Друге. Позаштатні радники Президента, його Офісу і керівництва Офісу мають підпадати під декларування.
Третє. Прозорість і свобода слова – основа довіри. Маркер – повернення до цифрового мовлення опозиційних каналів.
Четверте. Місцеві громади – обов’язковий учасник програм з відновлення. Ніяких монополій, супер-міністерств і супер-агенцій. Децентралізація, інклюзивність і перехресний взаємний контроль.
Пʼяте. Ніяких політичних справ проти опозиціонерів, ніякого шельмування на марафоні та телеграм-каналах.
Повернення духу і процедур консенсусного прийняття рішень, які діяли у березні 2022 року. З висвітленням парламентського процесу у ЗМІ.
Лише це поверне довіру і Армії, і країни, і партнерів.