Поточна аналітика

Рекордний дефіцит федерального бюджету рф у січні 2023 р.

Дефіцит у 1,78 млрд. рублів (це близько 60% від запланованого на 2023 р. річного дефіциту), а також різке падіння нафтогазових доходів (на 46% у січні 2023 р.) змушують російську владу шукати вихід на додаткові джерела поповнення бюджету.

Раніше лунали пропозиції Мінфіну рф до російських компаній сплатити «одноразовий внесок» на 200-250 млрд. рублів, і тиск з метою виплати вищих дивідендів держкомпаній. Але здебільшого мова раніше йшла лише про разові механізми.

Зараз же уряд рф намагається вийти на більш системне рішення, яке буде більш вигідним для бюджету рф, але при цьому створить додаткові фінансові проблеми для російських нафтових компаній.

Мова йде про ініціативу змінити методику розрахунку нафтових податків, що, як сподіваються автори змін, може дати бюджету рф до кінця року додатково 500-600 млрд. рублів. Але, як показує аналіз, такі прогнози можуть бути занадто оптимістичними для рф.

На даний момент, для розрахунку податків і мит з нафти в рф використовується середня ціна від ціни поставок (на умовах CIF – тобто продавець бере на себе страхування, завантаження і фрахт) в порти Роттердам (Нідерланди) і Аугуста (Італія), через які раніше проходило близько 20% морських поставок нафти з рф.

Але після введення в дію ембарго Євросоюзу, ця частка знизилася до 0%. Відповідно, стара методика не відображає нових реалій. І до того ж протягом січня 2023 р. по російській марці нафти URALS (49,5 доларів за барель) фіксувався значний дисконт – 33 долари (а в окремі періоди – ще вище – 35-40 доларів) – порівняно з еталонною маркою Brent (82,5 доларів за барель).

Відповідно, у Мінфіні рф зараз пропонують при обрахунку нафтових податків і мит взагалі не відштовхуватися від ціни URALS, а брати за основу ціну Brent і, по суті, без урахування ринкових реалій вручну від ціни Brent вираховувати дисконт (на думку Мінфіну рф, він має складати не більше 25 доларів за барель). Згідно із вже розробленим законопроектом, повноцінно нова методика має запрацювати з липня 2023 р., але з квітня має розпочатися перехідний період – почнуть з 34 доларів дисконту і щомісяця дисконт звужуватиметься на 3 долари.

З одного боку, російські економісти ефект від зміни методики оцінюють навіть у 1 трлн. рублів, але з урахуванням роботи за старою методикою в січні-березні і перехідного періоду в квітні-червні – в 500-600 млрд. цього року. Але є підстави вважати, що реальний ефект для федерального бюджету рф буде нижчим.

По-перше, нова методика знизить доходи нафтових компаній. І відповідно, більше забираючи на податку з видобутку корисних копалин і на митних ставках, російська влада зменшить бюджетні доходи по інших, формально не нафтогазових доходах – менше буде податку на прибуток, менше буде дивідендів. До того ж варто врахувати, що протягом останнього часу Мінфін посилював податковий тиск на російський нафтовий бізнес – мова у т.ч. і про перенесення основного податкового тягаря з експорту на видобуток, і про індексацію акцизів на нафтопродукти, і про скасування пільг з податку на видобуток корисних копалин для виснажених родовищ та родовищ із в’язкою і надв’язкою нафтою.

По-друге, нова методика знизить можливості російських компаній робити знижки на російську нафту – передовсім, її покупцям в Китаї, Індії, а також в Туреччині. А саме за рахунок доволі великих знижок росіяни намагаються конкурувати на цих ринках, передовсім, з Саудівською Аравією. Цінова конкуренція для російських компаній погіршується ще й тим, що значні обсяги нафти надходять на азійський ринок з балтійських портів рф – зокрема, Приморськ і Усть-Луга в Ленінградській області – тобто «транспортне плече» величезне. Тобто уряд рф створює додаткові умови для зниження обсягів поставок.

По-третє, нещодавно віце-прем’єр рф Олександр Новак анонсував зниження видобутку нафти в рф на 500 тис. барелів на добу. Що також може знизити можливості експорту рф.