За даними Центробанку рф, обсяги коштів на брокерських рахунках росіян з лютого 2022 до грудня 2022 р. знизилися з 7,5 трлн. до 6 трлн. рублів. Нагадаємо, т.зв. «некваліфікованим інвесторам» – а це більше 98% від загальної кількості власників брокерських рахунків в рф – заборонено інвестувати у цінні папери «недружніх» до рф країн, а також їх компаній.
Частково зниження відбулося через відтік коштів з брокерських рахунків (передовсім, тих брокерів, які потрапили під санкції), частково – через негативну переоцінку активів на таких рахунках. Лише частина виведених коштів залишилася на фондовому ринку рф, інше перемістилося на банківські рахунки (і в рф, і за кордоном), у нерухомість, золото, готівку.
Було дві хвилі відтоку коштів з фондового ринку рф – в першій половині року після початку повномасштабної війни і восени після початку мобілізації в рф. Основний прогноз: у 2023 р. з огляду на негативний досвід попереднього року і більш жорсткі обмеження щодо інвестування, фондовий ринок рф не буде показувати стрімкого зростання.
Що стосується інвестицій в реальний сектор економіки, то тут Росстат нещодавно опублікував більш «оптимістичну» для рф статистику – мовляв, інвестиції в російську економіку за 2022 р. не впали, а навпаки зросли на 4,6%.
Але більш детальна статистика вказує на те, що значну частину цього зростання було реалізовано за рахунок державних коштів. Частка державних коштів в інвестиціях станом на кінець 2022 р. зросла з 18,3 до 20,2% від загальних інвестицій в економіку рф.
У той же час частка іноземних інвестицій в загальному обсязі інвестицій на кінець 2022 р. впала з 6,6 до 3,9%. Найбільшу частку традиційно займають російські інвестори, які інвестували із власних коштів, але і тут частка знизилася за 2022 р. – з 56% до 54,2%. Також знизилася частка тих приватних російських інвесторів, які вкладали кошти за рахунок банківських кредитів – з 11 до 9,7%.
Що стосується галузевої розбивки основних реципієнтів інвестицій – це не лише військово-промисловий комплекс (по ВПК зростання інвестицій, за офіційними даними Росстату, 2,3%, але дуже ймовірно, що значна частина інвестицій проходить по суміжних галузях, наприклад, «виробництво інших транспортних засобів і обладнання»). Також Росстат показує зростання інвестицій у транспорт (в основному наземний), логістику, будівництво (в основному нежитлове) (до речі, і в логістиці, і в нежитловому будівництві також цілком можуть бути «військові інвестиції»), оптову торгівлю. Доволі сильні інвестиції були в хімічну і нафтохімічну галузі, менш сильні – в металургію, а також нафто- і газовидобування. Всі інші галузі у 2022 р. отримали менше інвестицій, ніж у 2021 р. Загалом по обробній промисловості падіння інвестицій на 6,7%. Найбільш катастрофічна ситуація очікувано в автомобілебудуванні – тут падіння інвестицій більш ніж вдвічі.
В регіональному розрізі серед лідерів Уральський федеральний округ (де, до речі, чимало об’єктів ВПК) – приріст на 10%, а також Далекосхідний федеральний округ – приріст на 10,8%.
Загалом по рф також у 2022 р. спостерігалася тенденція «завершити те, що вже було розпочато» (ще до повномасштабної війни і навіть пандемії коронавірусу) – передовсім, це стосується будівництва, особливо нежитлового. Загалом навіть у російських експертів прогнози щодо приросту інвестицій у 2023 р. і найближчі наступні роки стримано-песимістичні – у кращому разі приріст інвестицій буде суттєво гальмуватися. Причому основна причина навіть не у питанні наявності коштів, а у загальній ситуації невпевненості щодо перспектив подальшого розвитку.