У другому кварталі 2024 р. рф скоротить видобуток і експорт нафти додатково на 471 тис. барелів на добу. Відповідну заяву зробив віце-прем’єр рф Олександр Новак. Це додаткове скорочення – на додачу до вже запровадженого скорочення на 500 тис. барелів на добу, яке було офіційно запроваджено рф ще з квітня 2023 р. і на даний момент є дійсним до кінця грудня 2024 р.
Утім запровадження буде поступовим протягом кварталу – у квітні скорочення видобутку становитиме 350 тис. барелів на добу, експорту – на 121 тис. барелів. У травні – на 400 тис. барелів видобуток і на 71 тис. барелів на добу, в червні – на 471 тис. барелів на добу.
Загалом за даними Bloomberg, країни ОПЕК+ домовилися подовжити загальне скорочення видобутку нафти на 2 млн. барелів на добу до кінця червня 2024 р. Половину скорочення (1 млн. барелів на добу) забезпечує Саудівська Аравія. Ще чверть скорочення забезпечує рф, решту – Ірак, ОАК, Кувейт, Казахстан, Алжир і Оман.
Світовий ринк нафти на ці обмеження відреагував поки що дуже слабо. У понеділок ф’ючерси на нафту Brent з поставкою у травні 2024 р. хоча протягом доби і пару раз сягали 84 доларів за барель, але станом на кінець доби (за київським часом) просіли приблизно до 82,8 доларів за барель. Тобто за добу навіть подешевшали приблизно на 0,9%. Ф’ючерси на американську нафту WTI з поставкою у квітні 2024 р. за добу подешевшали навіть істотніше – на 1,5% до 78,7 доларів за барель.
У той час як минулого тижня ціни на нафту зростали – Brent на 3,4%, WTI на 4,6% – в основному під впливом напруженої ситуації на Близькому Сході.
Загалом ціни закріпилися на рівні близько 77-83 доларів за барель і незважаючи на усі вже наявні скорочення видобутку країнами ОПЕК+, сильно не зростають.
По-перше, радше негативні очікування щодо економічного розвитку основних споживачів енергоносіїв – і, перш за все, мова йде про економічні проблеми Китаю.
По-друге, ОПЕК+ контролює зараз близько 40% видобутку нафти у світі. Але варто нагадати, що протягом останніх трьох років, найбільшим виробником нафти у світі була не Саудівська Аравія і тим більше не рф, а Сполучені Штати Америки, які не входять в ОПЕК+. У 2022 р. видобуток нафти в США склав 759,5 млн. тонн (+6,5% до 2021 р.) – порівняно до 573,1 млн. тонн видобутих Саудівською Аравією і 548,5 млн. тонн видобутих рф. При чому у 2023 р. США продовжували нарощувати видобуток – у вересні 2023 р. добовий видобуток в США сягнув рекордних 13,25 млн. барелів.
Також до ОПЕК+ не входить четвертий найбільший виробник нафти у світі – Канада (274 млн. тонн у 2022 р.).
І США, і Канада більш відомі своєю сланцевою нафтою. І як тільки ОПЕК+ вчергове намагається скоротити видобуток і підвищити світові ціни на нафту, вони підвищують рентабельність видобутку сланцевої нафти в США і Канаді (цей видобуток є рентабельним лише при відносно високих цінах на нафту).
Крім того, у 2023 р. традиційно підсанкційні країни-видобувачі нафти – Венесуела і Іран – також наростили видобуток. США послабили санкції проти Венесуели і ця латиноамериканська країна наростила видобуток на 12% – до 700 тис. барелів на добу. Проти Ірану санкції продовжують діяти, але США «закривають очі» на те, що в листопаді 2023 р. Іран видобував 3,13 млн. барелів на добу порівняно до 2,55 млн. барелів на добу в середньому за 2022 р.
До того ж, далеко не завжди країни ОПЕК+ виконували взяті на себе зобов’язання із скорочення видобутку. Минулого року в ЗМІ просочився скандал щодо явного незадоволення Саудівської Аравії тим, що рф не виконує взяті на себе зобов’язання із скорочення видобутку. Також є інформація, що видобуток нафти Іраком і Казахстаном також був на «кілька сотень тисяч барелів на добу» вищим за обумовлені квоти. А Ангола наприкінці 2023 р. взагалі оголосила про вихід з ОПЕК через незгоду із квотною політикою.
У січні 2024 р. нафтогазові доходи федерального бюджету рф склали 675 млрд. рублів, дещо не дотягнуши до місячного «плану» у 713 млрд. рублів. Причому навіть цих скромних показників федеральному бюджету рф вдалося досягнути лише за рахунок скорочення виплат по демпферу і субсидіях нафтопереробним заводам.