
Як повідомив заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков, 11 квітня 2023 р. жодних інспекцій в рамках «зернової ініціативи» не відбулося взагалі. За його словами, українська сторона подала назви трьох суховантажів, як і передбачено угодою.
Але росіяни викреслили ці назви і подали інші судна з поточної черги, яка налічує 50 кораблів. У результаті жодному судну не вдалося продовжити свій шлях, що є фактичною блокадою з боку Москви. “Сьогодні ми маємо критичну ситуацію. росіяни порушили умови Чорноморської зернової ініціативи. Вони вирішили в односторонньому порядку змінити плани українських портів. Це неприйнятно” – заявив Ю.Васьков.
За період з 3 по 9 квітня 2023 року експорт продовольства через морські порти Одеської області за минулий тиждень впав майже на чверть (на 23% порівняно до попереднього тижня) – до 655,9 тис. тонн агропромислової продукції. Було завантажено 16 суден (на 4 менше, ніж за тиждень до цього).
Ця ситуація вказує на те, що у української влади досі немає жодного плану дій на подібні провокації з боку рф – і це незважаючи на те, що такі провокації виникають постійно протягом вже майже 9 місяців роботи «зернового коридору».
Але ці постійні блокування і проблеми доповнюються двома більш стратегічними проблемами, які вже можуть очікувати Україну через місяць. По-перше, в рф все більше говорять про те, що «зернову угоду» не буде продовжено після 18 травня.
- В Україні і рф по-різному оцінюють строк подовження угоди – в Україні на 120 днів, в рф на 60 днів. Туреччина і ООН лише заявляли про подовження угоди, уникаючи конкретики.
Рашисти вчергове обстоюють питання відновлення транзиту експорту аміаку через трубопровід «Тольятті – Одеса», перепідключення «Россельхозбанку» до SWIFT, вчергове лунають заяви про блокування російського зерна і російських добрив (що неправда – в переліку підсанкційних товарів їх немає).
По-друге, створюються ризики для альтернативних шляхів вивезення української аграрної продукції.
- Польща, по суті, призупиняє до липня 2023 р. імпорт зерна з України. Крім того, Польща звернеться до Єврокомісії з проханням запровадити мито на українське зерно. На експорт українського зерна до Єврокомісії поскаржилася вже і Болгарія. А Угорщина запровадила посилений контроль на ввіз українського зерна і також стимулює запровадження мита.
Основну частину попередніх врожаїв Україні вивезти вдалося.
- З серпня 2022 р. до лютого 2023 р. в рамках «зернового коридору» було вивезено понад 23 млн. тонн агропродукції – у т.ч. 13,7 млн. тонн кукурудзи і 7,5 млн. тонн зерна.
- Трійка найбільших адресатів української сільгосппродукції – Китай (6,2 млн. тонн), Іспанія (4,7 млн. тонн), Туреччина (3 млн. тонн).
- Серед отримувачів української агропродукції були і найбідніші країни світу – у т.ч. Бангладеш (0,82 млн. тонн), Ємен (0,24 млн.), Ефіопія (0,23 млн.), Афганістан (0,13 млн. тонн).
Причому що важливо – європейські «коридори солідарності» також станом на початок 2023 р. вже активно працювали. І через них станом на кінець лютого вдалося вивезти обсяги української аграрної продукції, співставні з тими, що вдалося вивезти через «зерновий коридор».
Цього року врожай в Україні буде меншим – за оцінкою МінАПК України, врожай зернових цього року знизиться до 44,3 млн. тонн з 53,1 млн. торік (по пшениці відповідно, до 16,6 млн. з 20,5 млн., по кукурудзі – до 21,7 млн. з 25,6 млн. тонн).
Необхідно, по-перше, домовлятися з країнами ЄС про спільні дії (навіть із запровадженням мит наша продукція може бути в ціновому плані конкурентоздатною в ЄС). Спільне вирішення проблем важливе з точки зору нашої подальшої євроінтеграції.
По-друге, варто готуватися до погіршення ситуації навколо «зернового коридору». І тут треба активізувати взаємодію як з Туреччиною, яка зацікавлена в роботі коридору, так і Китаєм, який є одним із найбільших споживачів українського зерна.