21 вересня уряд рф тимчасово заборонив експорт бензину і дизпалива з рф.
Пізніше – 23 вересня – уряд рф уточнив, що «Транснєфті» і РЖД (російська залізниця) дозволено транспортувати нафтопродукти, які було оформлено до запровадження заборони. Також з-під заборони вивели судове паливо, середні дистиляти і газойль; російський уряд не забув зробити виключення для нафтопродуктів, що вивозяться з рф для «забезпечення діяльності військових формувань» рф за кордоном, на «гуманітарну допомогу» та ще по деяких напрямках.
Запровадженню санкцій передувало два місяці кризи на внутрішньому паливному ринку рф. І великою мірою, криза почалася із новини щодо зменшення розміру паливного демпферу вдвічі.
Після попередньої кризи на внутрішньому ринку палива в рф було запроваджено т.зв. «паливний демпфер» – компенсація різниці між внутрішніми і світовими цінами на нафтопродукти – аби стримувати зростання внутрішніх цін і не дозволяти занадто великим обсягам пального спрямовуватися на експорт.
В умовах, коли федеральний бюджет рф переживає не найкращі часи, уряд рф вирішив зекономити на паливному демпфері, незважаючи на те, що в другій половині літа світові ціни на нафту і нафтопродукти почали зростати.
У такій ситуації уряд рф, імовірно, вирішив, що заборонити легше, ніж компенсувати.
На цій забороні рф втрачає експортні валютні надходження.
- За перше півріччя 2023 р. рф експортувала 25,3 млн. тонн дизельного палива (в І півр. 2022 р. – 22,8 млн. тонн) – в основному в Туреччину, Бразилію і Саудівську Аравія (СА покупала по суті для реекспорту), бензину – 3,1 млн. тонн (за аналогічний період торік 2,6 млн. тонн) – в основному в Нігерію, ОАЕ (теж реекспорт) і Туніс. Та і реально потужності російських НПЗ дозволяють виробляти того ж дизпалива майже вдвічі більше, ніж, як правило, споживається в рф (85 млн. проти 50 млн. тонн). Просто зменшити виробництво можливо, але тоді треба зменшувати виробництво і інших видів пального (передовсім, бензину).