За даними Defence Express та German Aid to Ukraine, генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер під час недавньої телеконференції щодо фінансових результатів за 2ий квартал 2025 року висловив розчарування тим, що, на його думку, надмірна українська бюрократія уповільнює будівництво вітчизняного заводу з виробництва артилерійських боєприпасів.
Він порівняв ситуацію з українським заводом з аналогічним заводом в Унтерлюсі, в Німеччині, який був запущений майже одночасно, але вже завершений. Очікується, що після введення в експлуатацію завод підвищить свою заплановану річну потужність з 200 до 300 тис. снарядів.
Нагадаємо, Rheinmetall – це найбільший виробник озброєння в Німеччині і 5ий найбільший виробник озброєння в Європі. З усіх європейських і західних виробників озброєння Rheinmetall чи не найбільше підключився до допомоги Україні у постачанні озброєнні, поставках і ремонті техніки.
Минулого року компанія вже запустила спільний німецько-український завод в Україні – з виробництва бойових машин піхоти – зокрема, Lynx i TPz Fuchs. Загалом Rheinmetall планував побудувати в Україні 4 заводи – з виробництва і ремонту техніки та з виробництва боєприпасів.
Додатково, ще навесні 2023 р. Rheinmetall відкрив логістичний і сервісний центр у Румунії в місті Сату Маре, для обслуговування української військової техніки.
Імовірно, саме Rheinmetall буде одним із основних центрів військового посилення Європи на противагу російській загрозі. Компанія готується до цього системно і масштабно: укладені контракти з Індією (Munitions India) на постачання вибухівки (не менше 500 тонн вже поставлено).
Крім вже згаданого заводу в Унтерлюсі компанія також будує завод з виробництва 155-мм снарядів у Литві (інвестовано понад 180 млн. євро). Ще один завод з виробництва пороху має бути побудований в Румунії (бюджет близько 500 млн. євро) – показово, що Rheinmetall там також жаліється на бюрократію, мовляв, проект загальмовано на рік. Щоправда, на відміну від України, Румунія зараз під військовим ударом з боку РФ не перебуває.
Позиції компанії посилюються, вважається, що саме Rheinmetall буде освоювати значну частину підвищених бюджетів країн ЄС і НАТО на озброєння. Це вже відобразилося, до речі, і на ціні акцій компанії – з початку повномасштабної війни ціна акцій Rheinmetall зросла в 14 разів (хоча цього тижня орієнтовно на 10% «просіла» через імовірність замороження війни РФ проти України). Акції Rheinmetall були протягом останніх 2-3 років чи не найбільш вигідним напрямком капіталовкладень серед країн ЄС.
З 2021 по 2024 рр. дохід компанії зріс з 5,66 до 9,75 млрд. євро, вартість активів – з 7,73 до 14,67 млрд. євро, чистий прибуток – з 291 до 804 млн. євро. На заводах компанії працює понад 28 тис. осіб.
На успіхи і стратегічність Rheinmetall вказує і той факт, що за даними американських спецслужб, РФ готувала замах на гендиректора Rheinmetall Арміна Паппергера.
Незалежно від того, чи буде повномасштабна війна РФ проти України продовжуватися, чи її буде заморожено – але стратегічно Європа буде посилюватися. І Rheinmetall буде одним із основних стовпів цього посилення. І у України є цілком природна можливість стати важливою частиною оновленої і посиленої системи військово-промислового комплексу Європи. Що додатково посилюватиме нашу інтеграцію в ЄС і НАТО.
Але для цього вкрай важливо, аби українська влада не вдавалася до відвертого саботажу і явних «факапів» – як із згаданим будівництвом заводу. Сама ситуація, коли українська влада під час війни гальмує будівництво заводу з виробництва боєприпасів є абсурдною.
І, до речі, сама лише згадана заява Rheinmetall може важити для інвестклімату України набагато більше, ніж усі Ukraine Recovery Conferences разом узяті. Чи може бути інвестиційно привабливою країна, яка гальмує проекти, які вкрай важливі не лише для її економіки, але для самого виживання країни.