російський «Коммерсант» пише, що за березень 2023 р. експорт російської нафти і нафтопродуктів зріс на 600 тис. барелів на добу – до 8,1 млн. барелів (на добу). Це найвищий показник з квітня 2020 р. Для порівняння, середній показник експорту нафти з рф минулого року був 7,7 млн. барелів на добу.
Зокрема, у березні 2023 р. експорт нафти складав 5 млн. барелів на добу (аналогічний показник був і у березні 2022 р.), а експорт нафтопродуктів – 3,1 млн. барелів на добу (приріст до аналогічного місяця 2022 р. + 0,7 млн. барелів).
А от в фінансовому плані все виглядає не так добре для росіян. Так, порівняно з лютим 2023 р. доходи рф від експорту нафти і нафтопродуктів зросли на 1 млрд. доларів до 12,7 млрд. У той же час, як зазначає Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), це на 43% менше, ніж доходи рф від продажу нафти і нафтопродуктів у березні 2022 р.
У березні основними ринками-імпортерами російської нафти і нафтопродуктів були Індія (2,1 млн. барелів на добу) і Китай (1,9 млн., у т.ч. 1,7 млн. барелів на добу – сира нафта). На обох ринках рф починає виходити в лідери – забезпечуючи 38% імпорту сирої нафти в Індію (основні конкуренти – Ірак (20%), Саудівська Аравія (8%), США (5%) та 19% імпорту сирої нафти в Китай (основні конкуренти – Саудівська Аравія (14%), Ірак (12%). По 0,6 млн. барелів на добу йде в Євросоюз (через нафтопровід «Дружба» територією України і в Болгарію, якій дозволили імпорт російської нафти) та Туреччину. Ще стільки ж (0,6 млн. барелів) – це «нафта без адресата» (коли отримувач російської нафти не заявлений на момент здійснення транспортування). Намагаються росіяни збільшувати експорт також до країн Близького Сходу, Африки і Латинської Америки.
В МЕА також зазначають, що середня ціна на нафту з 5 квітня перевищує цінову стелю у 60 доларів за барель. Але це за рахунок сорту ESPO (74 долари за барель), тоді як основний сорт нафти з рф URALS коштував близько 55 доларів за барель (без урахування доставки і страхування – з портів Чорного і Балтійського морів). Дещо підвищити ціну на російську нафту допомогло нещодавнє рішення ОПЕК+ скоротити видобуток нафти (з травня – додатково на 1,16 млн. барелів на добу). Утім рф також скоротила видобуток – на 0,5 млн. барелів на добу – з березня, дію даного рішення було подовжено до кінця цього року.
Цінова ситуація на світовому ринку нафти буде традиційно регулюватися співвідношенням попиту і пропозиції. Щодо попиту – основним фактором залишається ситуація в Китаї, але і побоювання щодо більш масштабної світової економічної рецесії (особливо після проблем у банківському секторі – падіння Silicon Valley Bank, проблеми в Credit Suisse) і жорстка монетарна політика Федеральної резервної системи США також стримують попит. Щодо пропозиції, то є прогнози, що скорочення видобутку країнами ОПЕК+ частково може компенсуватися нарощуванням видобутку у тих країнах, які в це об’єднання не входять – зокрема, США. Штати в попередні роки активно нарощували видобуток сланцевої нафти. Але за прогнозами, таке компенсування не буде повним, але може замістити орієнтовно до 1 млн. барелів на добу.
Зважаючи на зростання світових цін на нафту (і у т.ч. часткове зростання цін на російську нафту), а також нарощування поставок російської нафти морем (у березні 2023 р. порівняно до лютого 2023 р. з 69,6 до 90 млн. барелів, або на 17,3%) – рекомендації щодо посилення контролю за тіньовим танкерним флотом рф (у т.ч. під приводом ризиків для екології – значна частина флоту є фізично зношеною і морально застарілою – про що вже писали і деякі світові ЗМІ) залишаються актуальними.