Глава «Ростєху» Сергій Чемезов – особа, наближена до путіна – дав інтерв’ю для російського РБК. І серед найбільш симптоматичних меседжів цього інтерв’ю – доволі резонансна скарга Чемезова на те, що, мовляв, російський ВПК має дуже низьку рентабельність і «ледь виживає», а про фінансування нових розробок мова навіть не йде.
За словами Чемезова, у російському військово-промисловому комплексі накопичилася величезна кількість проблем. І один з ключових моментів, на якому Чемезов робить наголос, це, певною мірою, розрив між інтересами військових і ВПК. «У мінооборони завдання – отримати якісне і ефективне озброєння, економіка для військових – справа десята. Проблем у нас в цьому напрямку, звичайно, накопичилося багато. Рентабільность виробництва продукції у нас сьогодні складає лише 2,28%» – заявив Чемезов.
Звичайно, Чемезов говорить саме про рентабельність «Ростеху». Але при цьому нагадує, що саме «Ростех» сьогодні на 80% забезпечує потреби армії (в озброєнні), які задіяні в СВО».
«З поточним показником рентабельності важко розвиватися. Ми створюємо нову сучасну техніку лише якщо міноборони виділяє нам на дослідно-конструкторські або науково-дослідницькі роботи. Без цього багато підприємств перебувають у стані «аби лише вижити» – заявив Чемезов.
«Багато директорів оборонних підприємств просто не зацікавлені підвищувати продуктивність. Бо якщо він зможе скоротити видатки на виробництво тієї чи іншої продукції, з наступного року йому міноборони поставить ту ціну, якої він досягнув» – пояснює Чемезов, пообіцявши, що він з керівниками оборонних підприємств планує зустрітися з новим міністром оборони рф і домовитися виправити цю ситуацію.
Також Чемезов покладає великі надії на Дениса Мантурова, який раніше був міністром промисловості і торгівлі, а зараз його призначено першим віце-прем’єром. Відомо, що Мантуров і раніше координував «Ростєх», вони фактично в одній «когорті» з Чемезовим серед путінського оточення (до речі, Мантурова в попередні роки називали найбагатшим членом уряду рф, у нього є свої приватні інтереси в деяких великих промислових об’єктах рф, зокрема, в «КамАЗі»).
Пасажі Чемезова про те, що вихід з російського ринку великих західних компаній (Boeing, Airbus, General Electric), мовляв, звільняє ніші для розвитку у т.ч. «Ростєха» – викликає лише посмішку. Великі західні компанії вийшли також з російського ринку автомобілебудування. Але «нішу» зайняв не російський, а китайський бізнес. Тепер керівництво АвтоВАЗу закликає обмежити імпорт китайських автомобілів. Бо росіяни «чомусь» надають перевагу китайським (нехай і значно менш якісним, ніж західні) автомобілям, аніж російським. До речі, Чемезов, нехай і побіжно, але також в цьому інтерв’ю підтримав певні обмеження для китайської продукції: «Тут все рівно обмеження якісь з боку уряду треба запроваджувати. Без цього ніяк».
Також відчувається, що Чемезов з певною ревністю ставиться до приватних виробників в рф – передовсім, у сфері виробництва дронів. Мовляв, з проблемою масштабування виробництва вони не справляться – тут можуть допомогти лише такі державні «монстри» як «Технодинаміка», «Калашніков», тощо.
Зараз «Ростєх» на дві третини (65%) працює на оборонний заказ (до повномасштабної війни ця частка складала близько 55%). І на найближчі роки оборонний заказ буде основним пріоритетом для «Ростєха».
Другий пріоритет для них – авіація, бо є розуміння (у т.ч. у Чемезова), що до 2030 р. рівень зношення західного авіапарку, який рф по суті «віджала» – стане дуже великим. Щоправда, про те, що серійне виробництво основних російських літаків (від Superjet до навіть невеликих літаків – на заміну Ан-24 – типу «Ладоги») постійно переноситься, і про явну проблему з двигунами Чемезов воліє не обговорювати.
Звичайно, нарікання Чемезова на низьку рентабельність ВПК можна пояснити і спробами лобіювати подальше збільшення фінансування галузі – це цілком зрозуміло. Але, тим не менш, про низьку рентабельність російської промисловості, російського бізнесу загалом як величезну проблему нової економічної моделі рф – йдуть сигнали вже не перший місяць.
Справа в тому, що кардинальний розворот логістики з Європи на Китай вимагає значно більших затрат. Дефіцит робочої сили вимагає збільшення зарплат – і, відповідно, витрати на це також зростають. Кредити стали доволі дорогими в російських банках – через високу ключову ставку ЦБ рф. А Китай як новий основний торговельний партнер, розуміючи, відсутність вибору в рф, нав’язує доволі жорстко свої умови. Тому рентабельність, дійсно, знижується.