Днями в одному з своїх інтерв’ю Петро Порошенко, говорячи про внутрішню єдність, зазначив, що зараз країна має бути «як один кулак». Ці слова є на сьогодні як ніколи актуальними.
Росія, як ворог, є дуже небезпечною. Окрім ракет і танків, які руйнують нашу країну і вбивають наших людей, Росія ще й намагається посіяти розбрат у нашу єдність, розсварити політиків, волонтерів, військових. І поразка на будь-якому з цих фронтів означатиме одне – зникнення України.
Українські політики, в першу чергу, мають не допустити цього, не допустити реалізації кремлівського плану з роз’єднання країни і загострення внутрішньополітичного протистояння.
Однак, не всі представники влади, на жаль, розуміють небезпеку руйнування внутрішньої єдності, і продовжують чи то навмисно, чи то через нерозуміння ситуації, робити кроки і провадити таку політику, яку важко назвати такою, що спрямована на об’єднання країни.
З одного боку, ДБР відкрило провадження проти бойового генерала Кривоноса за оборону аеропорту Жуляни від російських окупантів. Тим часом, абсурдне провадження проти генерала Дмитра Марченка не закрите. Чинне також не менш абсурдне провадження проти генерала Ігора Павловського. Це при тому, що і бронежилети, і катери, які горе-слідчі всіляко намагались виставити «неякісними», виявилися якісними, корисними і прислужились українським воїнам.
З іншого боку, Указ Президента України №593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України», де державними нагородами відзначені, м’яко кажучи, контраверсійні постаті. Принаймні, в країні є тисячі інших достойників, аніж наближені до ОП «кварталівці» та їм подібні. Тим більше – особи на кшталт кореспондента каналу «Рада» (!) Артема Веська, який у 2014 році пдтримував російську агресію.
Владі варто нарешті навчитися шанувати справжніх героїв і забути старі звички.