За повідомленням західних ЗМІ Європейський Союз в рамках 10го пакету санкцій проти рф планує запровадити санкцій проти 4 російських банків – у т.ч. Альфа-Банку.
Крім того ЄС планує заборонити імпорт з рф асфальту, бітуму та гуми, заборонити експорт в рф вантажних автомобілів та будівельної техніки, а також електронних компонентів, які рф може використати для виробництва зброї.
Дотримуючись обіцянки посилити боротьбу з обходом санкцій ЄС планує запровадити санкції проти судохідної компанії з ОАЕ, яку підозрюють у транспортуванні російської нафти.
Також під санкції попадуть ще 130 фізичних і юридичних осіб з рф і з інших країн (зокрема, Іран, Малі), які пов’язані з російськими військовими структурами або здійснюють продаж озброєння в рф. Також громадянам рф буде заборонено брати участь у радах директорів європейським компаній критичної інфраструктури.
Як раніше заявляла глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, Євросоюз планує прийняти 10ий пакет санкцій проти рф до 24 лютого. Обсяг санкцій – близько 10 млрд. євро. Очікується, що обговорення нового санкційного пакету відбудеться 15 лютого.
Що стосується банківського сектору – повний перелік нових російських банків, які підпадають під санкції ще не відомий, але відомо, що в нього має ввійти Альфа-Банк – найбільший приватний позичальник в рф. Відомо, що окремі країни ЄС виступають проти включення до санкційного переліку нових російських банків. Показово, що в той час як ЄС планує запровадити санкції проти Альфа-Банку, в Україні після ребрендингу продовжує працювати його українська «донька» – тепер це банк Sense. А глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія навіть публічно виступав проти націоналізації Альфа-Банку в Україні.
Що стосується асфальту і бітуму – бітум один з побічних продуктів нафтової і нафтопереробної галузі. Бітум виробляють усі основні вертикально-інтегровані нафтові компанії рф – у т.ч. Лукойл, Роснєфть, тощо. За 2016-2021 рр. виробництво бітуму в рф зросло фактично в 1,5 рази. На рф припадало близько 8% усього світового виробництва бітуму (у 2021 р. – 8,1 млн. тонн). При цьому у 2021 р. експорт бітуму з рф зріс на 35% – в основному експорт здійснюється танкерами. Частка експорту від виробництва щодо бітуму відносно невисока (7,2%, але вона зростала протягом попередніх років). В основному експортували морем до країн Балтійського моря, а залізницею – в Узбекистан, Киргизстан, Білорусь. В Європі найбільшими споживачами бітуму загалом були Німеччина, Франція і Велика Британія (британці запровадили санкції на російський бітум ще минулого року).
Що стосується санкцій проти судохідної компанії з ОАЕ (Дубай) – компанію підозрюють у тому, що вона допомагає рф обходити обмеження на експорту нафти. Вважається, що компанія викупила кілька російських танкерів, які раніше ходили під кіпрським прапором. Кілька середземноморських країн виступили проти цієї частини пакету, хоча логічно пояснити їхній протест поки неможливо. У той же час цей крок міг би ознаменувати початок посилення боротьби з обходом санкцій. Що важливо з точки зору боротьби з практикою «паралельного імпорту» (російська Федеральна митна служба рф у грудні 2022 р. хвасталася про завезення товарів на 20 млрд. доларів за такими схемами протягом минулого року) і подібними практиками.
Перелік нових підсанкційних осіб – 130 юридичних і фізичних осіб – був запропонований кількома європейськими країнами – зокрема, Польщею, Німеччиною, Францією і країнами Балтії. Детально перелік ще невідомий, але відомо, що до цього переліку входять російські високопоставлені військові, чиновники рф на окупованих територіях України, співробітники державних ЗМІ, у т.ч. RT, компанії і фізосіби, близькі до ПВК «Вагнер», а також юрособи з інших країн (зокрема, Ірану і Малі), яких Захід підозрює у поставках озброєння в рф.
Також обговорюється питання заборони імпорту російських алмазів, але не відомо, чи це питання залишиться в переліку санкцій (у т.ч. проти цього виступає Бельгія – саме в Антверпені найбільша біржа алмазів у світі, на яку припадає близько 80% продажів усієї алмазної сировини).